Виграє наш сучий син, який втопить «титаніки»

Якщо все не так, як же ми змогли вистояти п`ять років путінської військово-диверсійної, економічної та інформаційної навали? Як же ми змогли законсервувати російських найманців на Сході й не поступитися жодним сантиметром української землі? Як же тоді ми змогли добитися світової ізоляції путінської Росії? Як же ми розірвали духовні пута і здобули незалежність Української церкви? Як же ми розпочали децентралізацію й економічні реформи? І це в умовах російської блокади і рішучого опору доморощених олігархічних кланів, які нині мають свої бойові дружини й навіть приватизували частину парламенту.

Тепер вони хочуть приватизувати всю країну.

Головне — ми вистояли. Ми закрили Путіна на Донбасі і перетворили Кримський півострів в острів мертвих мрій Кремля. Залишилося ще роздробити «титаніки» олігархічної економіки, бо це нині — найнебезпечніші могильники України. Цей внутрішній ворог разом з «п`ятою колоною» не менш небезпечний, ніж Росія.

Перемогти доморощених олігархів, які живуть в Європі, а останні соки висмоктують з України, буде складніше, ніж протистояти путінській Росії.

Поки що закрили Коломойського в Ізраїлі, а Фірташ на дорозі до американської тюрми. З допомогою антимонопольного законодавства можна нейтралізувати й інших, була б лише воля й підтримка народу. Без підтримки народу будь-які реформи приречені.

Перемогти олігархат і путінізм зможе лише наш сучий син, а не чистоплюї і хлюпики, які сьогодні обіцяють все, а завтра будуть плакати, що безсилі, бо не мають парламентської більшості для проведення реформ.

Мало бути чесним, ще потрібно вміти працювати в екстремальних умовах.

Ніхто з попередників не пройшов горнило такої боротьби. Ні Кравчук — ідеолог. Ні Кучма — генерал з оборонки, який піднімав слухавку — і все привозили. В оборонці не було конкуренції. Ні банкір Ющенко. Про Януковича краще промовчимо, бо навіть в часи СРСР не було жодного керівника державного рівня з Донецька.

Тепер кожен з нас робить свій вибір і наводить свої аргументи.

Петро Порошенко не святий, але якщо він очистить своє середовище від глитаїв, якщо нейтралізує олігархічні клани й підтримає середній клас, він здобуде шанс увійти в історію України не лише завдяки Томосу і курсу «Геть від Москви».

Вибори виграє не клоун, не хлюпик і плакса, а наш сучий син, який знищить «титаніки» і переграє олігархів, які нині гальмують розвиток української ринкової економіки. Тільки тоді буде дешевший газ, дешевші товари і краще життя. Інакше ці хворі глитаї, на яких, як манна небесна, звалилися дурні гроші, будуть далі думати, як розділити спільний пиріг між своїми, а не створювати додаткову вартість. Поки вони правлять українським суспільством — це вічне протистояння і боротьба, найчастіше за корупційними і кримінальними схемами. І у цій боротьбі у них немає нічого святого, вони з нас просто насміхаються. Запропонувавши клоуна у президенти, вони готові навіть державу знищити, лиш би усунути свого конкурента. Їхні телеканали викинули на глядача вже все, що тільки можна було викинути. І перегнули палку: в останній тиждень інтерес до бруду і компромату згас і люди в спокійній обстановці самі вирішать, кого підтримати.

Ми з гідністю пройшли через всі випробування, залишилося ще втопити олігархічні «титаніки». Один з найнебезпечніших — це Коломойський, який демонструє українцям, як з допомогою керованого хаосу можна розхитати країну. Він воює не за основи демократії, він хоче приватизувати всю Україну.