Закономірний фінал «боліваріанського соціалізму»

За два дні масових протестів у Каракасі та інших містах Венесуели загинули щонайменше 13 осіб. Більшість із них, повідомила неурядова Венесуельська обсерваторія суспільних конфліктів, було вбито з вогнепальної зброї. Стріляли поліцейські та військові, стріляли, не виключено, деякі демонстранти… Найгірше, що жертв може бути набагато більше. Венесуельська армія не перейшла на бік повстанців (принаймні, станом на четвер), і, за словами її очільників, мала намір боронити президента Ніколаса Мадуро. Точніше, старого президента, бо новим проголосив себе у середу на мітингу в Каракасі лідер опозиції, 35-річний спікер парламенту Хуан Гуайдо.

Теперішню хвилю масових протестів Мадуро «породив» сам, коли 10 січня вдруге дав президентську присягу. Мадуро зробив це у Верховному суді, а не у Національній асамблеї, оскільки парламент уже кілька років контролює опозиція. Хоча Мадуро в травні 2018 року виграв президентські вибори, набравши близько 70% голосів, парламент Венесуели оголосив другий термін Мадуро нелегітимним. Як заявив Гуайдо, після 10 січня «єдиним законним представником народу» буде Національна асамблея.

Чому парламент не визнав перемогу Мадуро? Напередодні виборів багато представників опозиції були відсторонені від участі в голосуванні або ув'язнені, деяким довелося виїхати за кордон. Головний опозиційний блок бойкотував вибори. За таких умов говорити про справедливу перемогу Мадуро не доводиться. Символічно, що на церемонії інавгурації Мадуро з усієї Південної і Центральної Америки були тільки лідери Болівії, Куби, Сальвадору й Нікарагуа. Компанії їм склали представники Росії та маріонетки Кремля з невизнаної Південної Осетії… Помічник президента США з національної безпеки Джон Болтон назвав інавгурацію Мадуро «узурпацією влади». Парагвай розірвав із Венесуелою дипломатичні відносини. Не визнала другий термін «режиму Мадуро» й Організація американських держав. «Мадуро намагається насміхатися над демократією, — заявив у день його інавгурації президент Аргентини Маурісіо Макрі. — Це знають венесуельці, це знає весь світ. Венесуела живе в умовах диктатури».

Її «батьком» став попередній лідер Венесуели, одіозний Уго Чавес. Гроші від продажу нафти дозволяли країні більш-менш зводити кінці з кінцями, хоча жодного раю у багатій «чорним золотом» Венесуелі не було й за Чавеса. Але потім нафта різко подешевшала, і усі спроби наступника Чавеса, колишнього водія автобуса Ніколаса Мадуро, далі будувати «боліваріанський соціалізм», завершилися цілком передбачуваним пшиком. У Венесуелі — справжня економічна катастрофа. Інфляція вимірюється цифрами з багатьма нулями, бракує харчів, ліків, товарів першої необхідності… Тисячі венесуельців покинули країну, не бачачи за режиму Мадуро жодних перспектив. А ті, що залишилися, не мовчать: за останні п'ять років загинули близько 300 учасників масових протестів, кілька тисяч було поранено. Тож коли режим Мадуро називають «кривавою диктатурою», це зовсім не перебільшення.

Крім Болівії і Куби, після заяви Гуайдо свою підтримку Мадуро задекларували Мексика (напевно, в пику Трампу з його стіною на кордоні?), РФ і Туреччина. Путін є великим приятелем Мадуро, Росія навіть позичила Венесуелі кілька мільярдів доларів, туди нещодавно літали російські бомбардувальники Ту-160 (лякали американців?). Турецький президент Ердоган дуже боїться переворотів, до того ж, попри членство Анкари в НАТО, постійно свариться з Вашингтоном…

Але цих союзників Мадуро буде явно замало. Гуайдо, який проголосив себе тимчасовим лідером Венесуели, підтримали її сусіди — Чилі, Еквадор, Панама, Перу, Парагвай, Колумбія, Коста-Рика, Гватемала, Гондурас, Бразилія і Аргентина. По суті, Мадуро в Латинській Америці став ізгоєм… Президенти США Дональд Трамп також визнав Гуайдо. І пообіцяв застосувати «усю економічну міць США, а також дипломатичні засоби, аби повернути Венесуелі демократію». А ось слова головного дипломата Є С Федеріки Могеріні: «Жителі Венесуели масово виступили за демократію і можливість вільно вирішувати свою долю. Ці голоси не можна ігнорувати. ЄС рішуче закликає до негайного початку політичного процесу, який приведе до вільних і чесних виборів. ЄС повністю підтримує Національну асамблею Венесуели як демократичну обрану інституцію, чиї повноваження треба поважати».

Фактично, диктатор Мадуро опинився у глибокій міжнародній ізоляції. Чи наважиться віддати владу? Напевно, ні. Найімовірніше, Мадуро чіплятиметься за неї до останнього, як і роблять у таких ситуаціях диктатори…