Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

«Освічений автократ» Гриценко

Політик вважає за потрібне запровадити в Україні «освічену автократію»

Колись, ще задовго до того, як у Польщі до влади прийшла «Право і Справедливість» Качинського, оглядач Gazeta Wyborcza Роберт Сєвйорек попереджав тамтешнього виборця про небезпеку популізму: «Демократія знецінюється пропорційно сліпоті виборців до того факту, що отруєний лихоманкою влади кишеньковий Наполеон опозиції замість програми підсовує їм згірклі месіанські міфи, особисті порахунки та комплекси, загорнуті у плащаницю з національного прапора». Поляки, як то часто буває, не прислухалися до зауваг газетяра і… мають те, що мають.

Коли сьогодні, задовго до президентських перегонів в Україні, потенційні кандидати на найвищу посаду починають кидатися надто вже екзотичними як на ХХІ століття фразами, то згадую не тільки Сєвйорека. На гадку приходять інші, дуже вже одіозні постаті. І диву даєшся, чому політтехнологи наших «краснобаїв» не врахували цих, не вельми привабливих аналогій, які так чи інак можуть нашкодити їхнім підопічним.

Носій доволі високого рейтингу, — якщо, правда, повірити вітчизняним соціологічним службам, які що не опитування, то все більше сходять на пси, — отже, «перший непрохідний», а тепер, судячи з усього, «не перший, але й не другий» полковник Анатолій Гриценко останнім часом засвітився кількома висловлюваннями. Вони, ясна річ, гріють душу пересічного обивателя, бо він, цей обиватель, ласий до дзвінких фраз і несусвітніх обіцянок.

Гриценко обіцяє «знищити олігархів». Як це робитиме, невідомо, навіщо — також. Але виборець не потребує розшифровок, для нього ключові слова — «знищити» і «олігархи». А виборець з совєтським досвідом підсвідомо отримує підказку: в результаті «знищення» з’явиться шанс грабувати награбоване «кровопивцями». Більш освічений, можливо, навіть намалює в уяві стадіон «Динамо» у Києві, на полі якого бравий полковник влаштує «концентраційний табір» для товстосумів. На кшталт чилійського Піночета, за твердою рукою якого час од часу чутно плачі в українських інтелектуальних тусовках та на інтернет-форумах. Так, стверджує переляканий демократичним «бєспрєдєлом» пересічний громадянин, в умовах війни треба діяти по-військовому, без церемоній.

Гриценко акурат і підводить під свої обіцянки ідеологічну, так би мовити, базу. Він заявив, що вважає за потрібне запровадити в Україні «освічену автократію». Мовляв, ліберальна демократія не годиться для країни, якій доводиться воювати з агресором. У мене така модель держави народила одразу три алюзії.

Перша з них віддалена від нашого часу — Антоніу де Олівейра Салазар, португальський диктатор, який сповідував приблизно такі ж погляди. Для початку він репресував політичних опонентів — ліваків та іншу незгодну публіку. Відтак влаштовував у Лісабоні інтелектуальні розмови у вишуканих салонах, стилізованих під епоху Великої імперії.

Друга іпостась «освіченої автократії» — чинний президент Угорщини Віктор Орбан. Цей знищив вільну пресу, незалежні суди, а днями проголосив «кінець ери ліберальної демократії».

І третя аналогія — не повірите — Володимир Путін. Це власне йому належить вислів середини 2000-х про «суверенну демократію», у якій, здається, і слід шукати витоків нинішнього автократичного режиму в Росії. Не знаю, наскільки цей режим освічений, однак те, що він згодовує російським посполитим, навряд чи позначене бодай натяком на інтелектуальність і просвітництво. Урешті, кому, як не українцям, далися взнаки наслідки діяльності цього «освіченого» кагебістського діяча.

Добре, що майбутній кандидат у президенти України оприлюднив наміри завчасно. Гадаю, на «больові точки» порядку, дисципліни, обмеження прав і свобод, а також можливості насильства над невгодними, олігархами, лібералами, «зрадниками», ромами (допишіть на свій смак), з боку розмаїтих «громадських формувань», тиснутимуть й інші зазіхачі на президентський фотель. Вони загортатимуть ці «месіанські міфи у плащаницю національного прапора», рватимуть на грудях вишиванки і кітелі. Але в основі їхніх заяв є так звана «політика настрою», одна зі складових популізму.

Не знаю, яким буде результат виборів, — це вирішувати нам з вами. Але бажано перед голосуванням прорахувати і наслідки свого вчинку.

Схожі новини