Усіх цих «Інтер"-співаків треба вивезти на схід України і дати понюхати пороху…

Щороку «Інтер» влаштовує грандіозний концерт на честь Дня Перемоги. Українські і донедавна російські артисти, вбрані у гімнастерки та пілотки з серпом та молотом і червоними зірками, виконують пісні воєнних років та хіти радянських часів. Усе це дійство рясно просякнуто ностальгійними нотками за «великим й могучим». І якщо до Революції гідності та агресії Росії українське суспільство майже не реагувало на відверто проросійську редакційну політику «Інтера», то після 2014 року сприймають її як антидержавну. «Інтер» це чудово розуміє і… продовжує у тому ж дусі.

Цього року телеканал знову записав традиційний концерт. Ще до 9 травня в Інтернеті з'явилися уривки з цього дійства. Зокрема цитати ведучих концерту. Те, що вони казали, можна охарактеризувати не інакше, як антиукраїнський шабаш «п'ятої колони».

«Вісім мільйонів українців загинули від рук фашистських загарбників. Це наша історія. Це наша генетична пам’ять», — каже на оприлюдненому уривку ведуча Анастасія Даугуле. Її напарник, ведучий Андрій Доманський, продовжує: «Ми не можемо дозволити, щоб вулиці наших міст називали іменами фашистських злочинців, а їхні портрети безкарно проносили під час факельних ходів у нашій столиці, де кожен метр просякнутий кров’ю наших співвітчизників». Анастасія Даугуле підхоплює «естафету»: «І нехай нам деколи здається, що все проти нас, що ми чужі в своїй країні, але це не так. Нас — багато, нас — сотні в цій залі і мільйони перед екранами телевізорів». Ці слова тануть у бурхливих оплесках вдячної публіки.

Не думаю, що і ведучі, і режисери та сценаристи цього концерту не розуміли, що підіграють агресору і якою буде реакція. Отже, вони це роблять цілком свідомо, з викликом. Для чого?

Думаю, мають на меті кілька речей. Одна з них — продовження старої заїждженої пропагандистської платівки про «спільне минуле», про «генетичну пам’ять». Це відчайдушна спроба за допомогою спекулятивних спогадів відновити «радянську» пуповину, яка так довго тримала Україну в орбіті східного сусіда. Крім того, це намагання знівелювати приниципові зміни, які сталися в нашій державі від часу Революції гідності. Зокрема і декомунізацію. Саме цьому присвячений пасаж про перейменування вулиць «іменами фашистських злочинців». Щоправда, усі фашистські злочинці були покарані на Нюрнберзькому процесі, і там жодного разу не звучали прізвища тих, чиїми іменами названі вулиці в Україні. Втім, завдання ведучих на «Інтері» — не думати і аналізувати, а тупо читати текст, який відомо в яких кабінетах писали…

Це така собі погано завуальована форма обізвати українських героїв — борців за належність — фашистами. Те, що в Росії говорять прямим текстом, «Інтер» загортає у прозорі папірці.

А ось фраза «Нам деколи здається, що все проти нас, що ми чужі в своїй країні, але це не так. Нас — багато, нас — сотні в цій залі і мільйони перед екранами телевізорів» — це зухвала претензія на реванш, що їхній час ще настане, що усе повернеться на круги своя. По суті, це сигнал проросійськи налаштованим українцям, які, можливо, затаїлися, а також прокремлівським опозиційним силам, що Росія «своїх не кидає», що не збирається миритися з нинішнім розвитком подій в Україні і буде надалі усіма способами боротися за повернення України у свою орбіту.

Засвітилася на цьому концерті і одіозна Таїсія Повалій, яка після Майдану втекла до Росії. Як пишуть у соцмережах, Повалій співає вдячну пісню про те, що «ми не знаємо, як пахне порох». На п'ятому році війни такі слова сприймаються як знущання з українських військових, які знають, як пахне порох, а тисячі загинули від цього пороху. Думаю, пісню у виконанні соратниці Януковича сценариси цього концерту вибрали не випадково. У такий «тонкий» спосіб вона також намагається закласти у підсвідомість українців, що колись була страшна війна, а зараз ніякої війни немає, бо ж українці не знають, «як пахне порох». Як би було добре усіх цих «Інтер"-співаків вивезти на схід України і дати понюхати пороху…

Втім, думаю, одна з цілей цього скандального концерту — якраз спровокувати радикально налаштованих громадян на агресивну реакцію. Щоб вони вкотре увірвались у приміщення телеканалу і розгромили його, чи ще щось вчинили такого, аби різного роду прикуплені Кремлем міжнародні правозахисні організації почали волати про загрозу свободи слова в Україні чи «войовничий фашизм».

Тому діяти щодо «Інтеру» мають виключно відповідні державні структури. Телеканал насамперед треба регулярно штафувати на значну суму за порушення умов ліцензії, а потім, на підставі цих штрафів, в один чудовий день таки позбавити цієї ліцензії. І щоб духу такого мерзенного антиукраїнського пропагандистського телеканалу не залишилося в Україні.

А тим часом…

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вже відреагувала на поширений в соцмережах ролик концерту до Дня перемоги телеканалу «Інтер»."Чергова маніпуляція і танці на ранах суспільства, якими є старозавітні концерти на кшталт «голубого огонька» — це ніяка не свобода слова, не точка зору, а дії, спрямовані на розкол суспільства, спроба чергової атаки в інформаційній війні, використання людей як матеріалу для пропаганди, а тим більше — літніх людей, життя яких заслуговують на шану", — йдеться у відповідній заяві. У Нацраді також констатували, що спроби «фіксації радянських стереотипів не мають нічого спільного з реальністю, в якій живе сьогоднішня Україна».