РУБАНули по агентурі

Після перемоги Трампа на виборах у США Путін задоволено потирав руки, бо сподівався, що тепер йому точно вдасться домовитись з новим американським президентом і повернути світ у парадигму двополярності, де Україна, а також інші країни колишнього Радянського Союзу мають відійти у сферу впливу Росії. Та не довго путінські пропагандисти радісно розмахували американським прапором. Надії на Трампа не виправдалися, бо Трамп — це ще не вся Америка. Мінські угоди, написані під диктовку Кремля, також не дали очікуваного результату.

Тому у Путіна залишився в арсеналі єдиний сценарій — нищити Україну зсередини. Щоб довести незадоволення владою до критичної межі, українців треба налякати, дезорієнтувати і деморалізувати. Для цього останнім часом і спалахували локальні конфлікти у регіонах. Як, наприклад, провокації на Закарпатті, пов’язані з угорським товариством, чи найсвіжіший приклад — вибух на території Личаківського цвинтаря у Львові, неподалік польського військового меморіалу, відомого як Меморіал орлят. Але це, як кажуть ті ж поляки, «мале пиво». Локальні конфлікти потрібні для антуражу.

Арсенал зброї, яку віз Рубан з непідконтрольної території, був потрібен для масштабної провокації, потужного терористичного акту. Одне слово, чогось такого, що призведе до паніки і хаосу, відтак скомпрометує владу, яка, мовляв, не здатна захистити українців навіть на мирній території. Такий розвиток подій може підштовхнути значну частину українців до думки, що треба «з цим закінчувати», посилить позиції тих політиків-популістів, які скажуть, що заради спокою і безпеки українців «треба йти на болісні компроміси». Згадайте олігарха Віктора Пінчука, який кілька років тому вже казав про «болісні компроміси» заради збереження України… Йдеться про примус Києва до вимушеної капітуляції. А якщо цим процессам дати відповідний інформаційний супровід (не забуваймо, що Росія веде гібридну війну), то цілком можливо, що такий «фантастичний» сценарій може дати бажаний ефект.

Державний переворот — це, звичайно, програма-максимум для Кремля. Зрештою, згадаймо Чорногорію, де була здійснена невдала спроба вбивства прем'єр-міністра країни Міло Джукановича. Тоді Росії не вдалось здійснити задумане. Влада Чорногорії офіційно заявила, що Росія у такий спосіб намагалося перешкодити вступу країни у НАТО. Якщо російські спецслужби наважились на спробу зміни влади у Чорногорії шляхом перевороту, то яка проблема здійснити подібне у себе під носом, тобто в Україні, яка нашпигована російськими шпигунами та агентурою? Зрештою, те, що Кремль здатний на багато що, свідчить зухвале отруєння колишнього російського розвідника-перебіжчика Скрипаля у Лондоні.

Пригадую, коли Саакашвілі проривав польсько-український кордон і приїхав до Львова у супроводі так званого батальйону «Донбас», бійці якого чомусь говорили з сильним кавказьким акцентом, я мала розмову з нардепом Єгором Соболєвим. Він тоді казав, що відтепер опозиція буде говорити з владою «з позиції сили», «з позиції вулиці», натякаючи на третій Майдан. «Вулиця», тобто українці, виявились мудрішими і не пішли за Саакашвілі та радикально налаштованими опозиціонерами з сумнівною репутацією, бо розуміли, чим це може закінчитися і кому на руку дестабілізація. Хоча згадаймо спробу штурму Жовтневого палацу. Спроби таки були. Тож якби правоохоронці вчасно не зачистили так зване наметове містечко, невідомо, чим би міг закінчитися псевдо-Майдан, який організував Саакашвілі на гроші Курченка (читай Росії)…

Україна вислизає з рук Путіна. З відчаю він почав розмахувати «ядерною дубиною», лякаючи увесь світ. Без підпорядкованої України усі його геополітичні амбіції та плани нічого не варті. Тому йому конче треба скинути київську «хунту» і посадити на Банкову якщо не свого ставленика, то щонайменше більш лояльного політика. І, схоже, Путіну бракує терпцю чекати до президентських та парламентських виборів.

Арешт агента Рубана — хороший сигнал. По-перше, українські спецслужби, до яких зазвичай ставимося критично, продемонстрували, що недаремно їдять свій хліб і що Україна не безпорадна перед таким монстром, як ФСБ. По-друге, українців вберегли від неминучої трагедії, бо жертвами такої кількості зброї мали бути сотні, а може, й тисячі людей.

Що далі? А далі слідство має вестися оперативно, і коли будуть результати, максимально гласно. Аби люди розуміли, що відбувається і хто є хто. Якщо сліди ведуть до Савченко, яка у суді віддала Рубану честь (так хотіла вислужитися перед кураторами?), то мандат нардепа чи поспішно надане звання Героя України не повинні захистити її від справедливого покарання. Втім, в’язниця давно плаче не лише за нею.