Передплата 2024 ВЗ

Невже німцям двох воєн замало?

Здавалось би, відповідь на це запитання очевидна. Та й ставити так питання абсурдно

Адже після таких трагедій, яких зазнала Німеччина після двох воєн, особливо після Другої світової, її лідери мали б дмухати на холодне, аби знову не обпектися і не допустити найменшої можливості, що могла б сприяти новій війні у Європі.

Однак не все очевидне є неймовірним. До 2014 року мало хто уявляв собі, що Росія може порушити усі норми міжнародного права і здійснити збройну агресію щодо України, окупувати частину нашої території і протягом багатьох років вести гібридну війну проти народу, який у Кремлі досі називають братнім. Хіба це не абсурд? Неймовірно, але очевидно. Путін взагалі українців за окремий народ не вважає, стверджує, що росіяни і українці єдиний народ. При цьому тисячами вбиває українців на Донбасі. Хіба це не абсурд? Для більшості росіян ні, не абсурд, якщо підтримують свого вождя, якщо для них не мають значення мільйони жертв, і вони, як одурманені, кричать: "Єслі надо — повторім!".

Недавно Путін знову продемонстрував свою "крутість" у так званому федеральному посланні: брязкав зброєю, лякав Сполучені Штати новітніми супер-пупер ракетами, підводними човнами та іншими носіями "радіоактивного попелу".

Якою мала б бути адекватна відповідь Заходу? Нові санкції, ще більша ізоляція путінського режиму і нарешті повне розуміння простого факту, хто такий містер Путін. Здавалось би, це очевидно. І насамперед - для канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка вже давно помітила, що той перебуває у якомусь своєму світі, відірваному від реальності. Меркель, як сучасний лідер німців, не раз демонструвала свою мудрість, витримку і передбачливість. Тому дивує, навіть шокує, її позиція щодо будівництва нового газогону Північний потік-2. Незважаючи на спротив України, Польщі, Словаччини, Литви, Латвії, Естонії, Данії, Швеції та багатьох інших європейських країн, а також Сполучених Штатів (Вашингтон пригрозив санкціями компаніям, що братимуть участь у будівництві Північного потоку-2), Меркель підтримує цей проект. Щось пороблено канцлерам Німеччини? Герхард Шредер давно офіційно працює на "Газпром" і Путіна, а тут і Меркель заявляє, що Північний потік-2 - це не політичний проект, а комерційний. Мовляв, Європі потрібна диверсифікація у постачанні газу. А нічого, що газ той же російський, з одного джерела? Нічого, що цей проект позбавляє Україну трьох мільярдів доларів прибутку на рік від транзиту російського газу на Захід? Який сенс однією рукою допомагати Україні, а другою встромляти їй ніж у спину?

І найголовніше: Північний потік-2 розв'язує Кремлю руки для повномасштабної війни з Україною. Коли українська газотранспортна система стане непотрібною Росії як транзитна - можна бомбити. Вперше цю думку висловив на сторінках "Високого Замку" відомий гросмейстер і блискучий аналітик Олександр Белявський. Потім про це сказав керівник "Нафтогазу" Олександр Коболєв. А недавно - прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, який переконував у Берліні пані Меркель відмовитись від спільного газового проекту з Росією саме як політичного і небезпечного для миру в Європі. На жаль, безуспішно.

У самій Німеччині є чимало політиків, які виступають проти Північного потоку-2.  Екологічне товариство Nabu звернулось навіть до суду, щоб заборонити будівництво цього газогону у територіальних водах Німеччини... Що ж має статися, аби Ангела Меркель змінила свою думку?

Тут саме життя підказує, що Кремль - партнер ненадійний і непрогнозований: як тільки "Газпром" програв "Нафтогазу" у Стокгольмському арбітражному суді, у Москві не забарились із заявою про припинення транзитного договору з Україною. І знову плювати вони хотіли на міжнародне право. Колись у ролі України може опинитися вся Європа.

Тому питання, винесене у заголовок,  не таке вже й абсурдне.

Схожі новини