А мав би заплатити «Львівелектротрансу» 3600 гривень

Понеділок, вечір. Трамвай №2 зупиняється на площі Ринок навпроти Ратуші і стоїть, тримаючи двері відчиненими. Що сталося? “Попереду стоять трамваї, каже жінка-водій, - на Підвальній якась машина перекрила рух”. - “Довго чекати?” - “Хто його зна!”.

Виходжу і йду вперед, рахую­чи завмерлі трамваї кількох маршрутів. Четвертий за ліком стоїть на повороті, на перехресті Руської-Підвальної, не взмозі оминути Volkswagen Touareg. “Я намагалася проїхати, - пояснює жінка-водій з трамвая, - але бачу: ні, не вийде, зачеплю. Винос кузова — 1,7 метра, це написано на кожному останньому трамвайному вагоні... Мені допомогли трошки здати назад, бо перекрила рух на перехресті, тепер хоч по Підвальній трамваї можуть пройти...”.

За словами жінки, вона змушена була зупинити трамвай о 18.35 - і от вже минуло сорок хвилин. Довкола стоять люди, чекають на “героя парковки” та на дорожню поліцію, яку викликали з кількох телефонів. Двоє поліцейських вже приходили, оглянули винуватця, що заблокував рух у центрі Львова, й пішли зі словами: зараз повернемось. Сигналізація автівки не працює, посунути авто трошки вперед не виходить, бо воно бампером майже притиснулося до стовпчика огорожі. Люди викликають евакуатор, бурхливо обговорюють дії зухвалого водія. Якийсь чоловік пропонує вдарити по капоту, мовляв, господар одразу прибіжить. Не треба, заспокоюють його, це не вихід.

Ось і дорожня поліція. Двоє у формі починають складати акт, ніхто не відмовляється бути свідком — охоче диктують свої телефони та імена, розповідають, що тут сталося. Хлопці-студенти діляться зі мною історіями про подібні випадки, свідками яких вони вже були. “Як так можна? - обурюються. - Перекрив рух — і нічого йому за те не буде!”.

Від одного з них, Романа, я за півгодини телефоном дізналася, чим усе закінчилось. Приїхав евакуатор, почав вантажити автівку-порушницю на платформу, увімкнулася сигналізація — ось тоді й прибіг господар. Наче з ресторанчика неподалік, де святкував із друзями якусь подію. Особливо радикально налаштовані пасажири мало не влаштували йому самосуд, бо той ще й вигукував, що має зброю. Хтось його вдарив, та шарпанину припинили поліцейські, запхавши порушника до своєї машини.  

Як пояснила згодом у телефонній розмові прес-секретар патрульної поліції Львова Катерина Рибій, водій поводився зухвало, кричав, що має пістолет, але зброї при ньому не виявили. Якби вдався до ненормативної лексики, натягнув би собі ще й на “дрібне хуліганство”. А так доведеться йому заплатити за послуги евакуатора і за перебування авто на штрафмайданчику. І все.

Телефоную на “Львівелектротранс”.

- Яких збитків зазнало підприємство через цей випадок?

- Колосальних, - відповідає начальник відділу інформації та зв’язків з громадськістю “Львівелектротрансу” Іван Бондар. - Одна година простою трамвая обходиться підприємству у 160 втрачених гривень. Того вечора у вимушеній “пробці” стояло п’ятнадцять трамваїв. Ми у таких випадках, коли водії паркуються на колії або поблизу, перекриваючи рух, зазнаємо не лише фінансових, а й іміджевих збитків. Бо потрібен час, щоб усі машини повернулися до своїх графіків. А люди на зупинках, чекаючи трамвая, думають, що це ми так погано працюємо.

- Часто таке трапляється?

- За травень у Львові сталися 53 такі випадки, зафіксовано 35 годин простою з вини недисциплінованих водіїв легкового транспорту.

- Чи ви штрафуєте таких водіїв?

- Будемо штрафувати, а наразі ні, бо процедура подання цивільного позову до водіїв-порушників наразі ще не вироблена, працюємо над цим. Однак вже незабаром порушники відповідатимуть за те, що з їхньої вини трамваї змушені були припинити рух на певний час.

Якби “герой парковки” на Руській-Підвальній відповідав за свої дії гаманцем, то йому довелося б заплатити не лише за роботу евакуатора та перебування авто на штрафному майданчику, а ще й за півторагодинний простій п’ятнадцяти трамваїв кількох маршрутів, а це 3 600 гривень...