Щоб через шалені черги безвіз не почали проклинати...
Якщо наполегливо стукати у двері — вам відчинять.
Європа нарешті відкрила свої двері Україні — з 11 червня українці, які мають біометричні паспорти (а таких уже чотири мільйони і щодня їх кількість зростає), зможуть вільно, без жодних перешкод, подорожувати країнами Європейського Союзу та Шенгенської зони (йдеться про 26 країн ЄС, крім Великої Британії та Ірландії, а також Ісландію, Швейцарію, Ліхтенштейн та Норвегію). Знакова, я би навіть сказала епохальна, подія для нашої країни. Ще кілька років тому здавалась недосяжною і малореалістичною, а сьогодні сприймаємо вже як належне. Тепер головне не втратити цей унікальний шанс, не змарнувати ті можливості, які відкриваються і перед країною, і перед кожним українцем. Бо безвіз з Європою - не лише вікно можливостей, це і величезний виклик. Чи дамо собі раду?
Якщо театр починається з вішалки, то безвіз з кордону. Тому першими цей виклик приймуть прикордонники. Вони рапортують, що готові на всі сто. І тут питання на засипку — чи справді готові?! Держприкордонслужба прогнозує, що інтенсивність руху збільшиться щонайменше на 20 відсотків. До того ж влітку завжди кількість подорожуючих за кордон збільшується традиційно. Чи не станеться після 11 червня колапсу на основних, найбільш популярних митних переходах? Якщо зараз на пропускних пунктах у напрямку Польщі часом доводиться стояти в автомобільних чергах по кілька годин (а буває, що і по сім-дев’ять годин), то із запровадженням безвізу черги охочих виїхати за кордон можуть розтягнутися на кілометри. Тож безвіз стане своєрідним тестом на профпридатність для прикордонників і митників, та на дисциплінованість та культуру поведінки для подорожуючих.
Особливо йдеться про тих автомобілістів, які їздять на іноземних номерах і змушені щоп’ять днів перетинати кордон. Більшість з них поєднують цю вимушену необхідність з нехитрим “бізнесом” - дрібною контрабандою. Саме вони створюють на кордоні безлад та затори, що виливається у суцільний стрес для інших подорожуючих, які їдуть на відпочинок, у відрядження чи на лікування. Щоб не сталося так, що привабливість безвізового режиму зневілюється “на старті”, що через шалені черги безвіз почнуть проклинати... Вочевидь, варто збільшити кількість автомобільних пунктів пропусків на українсько-польському кордоні: на 542 км спільного кордону є лише вісім пунктів. Враховуючи інтенсивність руху, це критично мало. Для порівняння, на польсько-німецькому кордоні довжиною 467 км до вступу Польщі до ЄС існувало 48 пунктів пропуску.
Але це, як кажуть, технічні нюанси, з якими за бажання можна швидко впоратися. Є речі більш глобальні. Нагадаю, Євросоюз завбачливо передбачив механізм призупинення безвізового режиму. Тому основна відповідальність за успішну інтеграцію України до Європи лягає на нашу владу. Якщо реформи далі буксуватимуть, економіка занепадатиме, а корупція процвітатиме, то двері можливостей у будь-який момент можуть гучно зачинитися перед нашим носом...
