Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Мова «Про мову»

Не минуло і 25-ти років, як українські народні депутати звернули увагу на державну мову, точніше, на той факт, що українська мова в Україні досі дискримінована.

У Верховній Раді України зареєстровано законопроект №5670 «Про мову» 33 авторів з різних фракцій. Депутати пропонують зробити обов’язковим використання української мови в усіх сферах державного і суспільного життя, а також у ЗМІ, де зараз домінує російська. 

У тексті законопроекту українська мова має бути обов’яз­ковою для всіх органів державної влади. А також у дошкільних, шкільних, позашкільних і вищих навчальних закладах. При цьому в школах і садках допускається використовувати мови нац­меншин, у ВНЗ це не передбачено. Навчання в університетах має вестися виключно українською, допускається викладання одного або декількох предметів на одній з офіційних мов ЄС. Всі культурно-масові заходи хочуть зобов’язати проводити виключно державною мовою.  

Фільми після ухвалення цього закону в Україні також можна буде знімати тільки українською. Допускається включення окремих реплік  іншими мовами за наявності субтитрів. Українську мову пропонують зробити обов’язковою для всіх ЗМІ. Передачі на інших мовах дублюються українською мовою. Телерадіокомпанія зобов’язана забезпечити синхронний переклад на українську, якщо хтось із учасників програми говорить іншою мовою.

  Веб-сайти пропонують зобов’язати мати сторінку українською, яка повинна завантажуватися користувачеві за замовчуванням. За порушення закону нардепи передбачають штрафувати в розмірі від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400 - 6800 грн.), якщо мова про роботу офіційних органів і бюджетних організацій, від 200 до 300 (3400-5100 грн.) мінімумів у сфері освіти, науки і культури, від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів (6800-8500 грн.) для засобів масової інформації. Тож Авакову та іншим принципово “русскоговорящим” чиновникам доведеться розкошелитися!

 Україна мусила дочекатися анексії Криму і окупації частини території, щоб зрозуміти, де, як кажуть, собака заритий. Мова — це стрижень національної держави, якщо його немає, держава у будь-який момент, під впливом зовнішніх чи навіть внутрішніх потрясінь, може розсипатися. Це питання національної безпеки і міцності країни. Формальним приводом для російської агресії стала... мова. Якщо хочемо захистити державу, маємо насамперед захистити мову, аби перестала нарешті бути предметом спекуляцій і маніпуляцій. 25 років Росія свідомо підживлювала це питання. Україна мала 25 років, аби позбутися нав’язаного Росією стереотипу, що посилення прав державної мови дестабілізує ситуацію в Україні, становитиме загрозу громадянському миру. 

Чому жоден президент, жоден парламент не замислився над простим питанням: у всіх країнах, навіть тих, де мові нічого не загрожує (наприклад, у тих же Франції, Німеччині чи Польщі, вже не кажу про країни Балтії, які мають схожі з нами мовні проблеми), уряди державну мову усіляко підтримують. А з України стараннями Москви робили виняток. Через меншовартість і недалекоглядність наших правителів, через брак державного мислення  вже за часів незалежності Україна  впроваджувала нав’язану Росією мовну політику, йшла на компроміси, бо боялась наражатися на конфронтацію з Росією. Зараз вже боятися нема чого. Чого боялися, на те і напоролися. Тому саме зараз найвищий час віддати борги українській мові. Як би це цинічно не звучало, але більш зручного періоду для захисту української мови, аніж у час російської агресії, не буде. І саме зараз треба ухвалювати такі принципові закони, аби процеси були незворотними, аби українська мова нарешті почала відчувати себе господинею у власному домі... 

Схожі новини