Щоб не настав «ПіСець»...
Нечуваною підлістю щодо України є українофобська ініціатива депутатської фракції Кукіз’15, яка винесла на розгляд нижньої палати польського парламенту (Сейму) проект змін до закону про Інститут національної пам’яті.
Ці зміни передбачають притягнення до кримінальної відповідальності (до трьох років в’язниці) осіб, які заперечують «злочини українських націоналістів» на Волині і в Східній Галичині. Зокрема, заперечення участі “українських націоналістів у 1925-1950 роках, які полягають у застосуванні насильства, терору або інших форм порушення прав людини проти як окремих особистостей, так і груп населення, а особливо — проти населення польського”. Сюди ж, окремим рядком, “приплели” і покарання за заперечення участі українців, що колаборували із ІІІ Рейхом, у Голокості. При цьому закон не передбачає покарання для тих, хто заперечує участь поляків у Голокості. Бо поляки, мовляв, допомагали німцям вбивати євреїв під примусом. А українці, вочевидь, за логікою авторів змін до закону, це робили з радістю і з власної ініціативи... Тобто поляки-колаборанти є жертвами нацистів, а українці — співучасниками...
Антиукраїнська істерія в Польщі набирає обертів. Цікаво, що тепер скажуть ті толерантні і миролюбні українці, які переконували не реагувати на попередній, м’яко кажучи, недружній випад проти України, коли Сейм ухвалив постанову про визнання Волинської трагедії геноцидом поляків українськими націоналістами? Підставити другу щоку? Підставили. Отримали.
Ініціатива націоналістичної фракції Кукіз’15 — це наслідок того, що український парламент не дав адекватної відповіді постанові про Волинь. Цього, до речі, вимагали такі моральні авторитети, як Іван Дзюба, Левко Лук’яненко, Володимир Горбулін, брати Капранови і ще майже сотня відомих українців. Вони підписали відповідне звернення до Верховної Ради, аби українські нардепи встановили три дні пам’яті жертв польських злочинів проти українського народу. Але парламент відбувся такою собі примирливою безбарвною ухвалою, в якій засудив «односторонні дії Сенату і Сейму Республіки Польща, спрямовані на перегляд результатів співпраці, які були досягнуті під час конструктивного українсько-польського діалогу за останні десятиліття».
Як бачимо, у Варшаві не оцінили “неконфліктних” українців, які не хотіли сваритися із західним сусідом. А у знахабнілого сусіда, схоже, сталося запаморочення від успіху. Там нашу м’яку позицію дехто, на жаль, трактує як слабкість. І використовує Україну задля здобуття чергових політичних дивідендів.
Антиукраїнські поправки дивним чином синхронізуються з виходом на екрани у Польщі скандального фільму “Волинь”, лейтмотив якого — безжалісні українці, а саме ОУН-УПА та їхнi прибічники, що вбивають беззахисних поляків.
Саме правляча партія “Право і справедливість” свого часу розкрутила маховик антиукраїнської істерії, спекулюючи на драматичних сторінках історії. Таким чином партія “ПіС” намагалася відібрати козирі у ще більш крайніх націоналістів, зокрема таких, як колишній рок-музикант Павел Кукіз — нині лідер популістської, крайньої націоналістичної політичної сили Кукіз’15 та депутат Сейму. Але у цьому змаганні за правий електорат, який заражений бацилою шовінізму і ксенофобії, завжди знайдеться хтось більш радикальний. Це шлях до путінізації Польщі, до культивації ненависті. Як наслідок — неминуча конфронтація з сусідами.
Ініціативи Кукіза — це тест для правлячої “ПіС”. Чи розуміють президент Дуда і лідер “ПіСу” Качинський, до чого може призвести загострення польсько-українських стосунків та провокування конфронтації із добрими сусідами, якими є українці? Дуже не хочеться, щоб цим стосункам настав “ПіСець”. І хто тоді потиратиме руки?..
