У своєму оці колоди не бачать, а у Лещенка скалку помітили...
Генеральний прокурор Юрій Луценко та міністр внутрішніх справ Арсен Аваков відмовились брати участь у панельній дискусії в рамках форуму «Ялтинська європейська стратегія-2016» “з моральних причин”, оскільки третім учасником мав бути народний депутат Сергій Лещенко.
Мовляв, «говорити про корупцію з Лещенком є непристойним і неприйнятним». Принаймні так формальну відмову обґрунтувала прес-секретар Луценка Лариса Сарган. Такою, каже, є позиція її шефа.
Зрозуміло, що це був такий собі тролінг Лещенка за його нову квартиру. В такий спосіб опоненти народного депутата хотіли ще раз підкреслити, “тонко натякнути”, що історія з квартирою має корупційний душок. Мовляв, чого з Лещенком говорити про боротьбу з корупцією, якщо у самого рильце у пушку.
Власне, уся ця роздмухана історія з квартирою одразу скидалась на класичну заказуху. Сергій Лещенко — один з небагатьох політиків, до якого в суспільстві був (і, сподіваюсь, залишається) високий рівень довіри. Його викривальні антикорупційні розслідування псували життя багатьом махровим корупціонерам, які при усіх владах “сиділи на схемах” та доїли бюджет. Лещенко випадав з відомої мантри, що усі політики однакові, чим ще більше відтіняв як старі обличчя, так і нові, які у короткі терміни встигли себе дискредитувати. Тому дискредитувати самого Лещенка для декого було найпершим завданням. Думаю, Лещенка “пасли” давно, скануючи кожен його крок, кожну його дію. Сам Сергій казав, що його електронну пошту хакери ламали не один раз, ще з часів журналістської діяльності. Але, вочевидь, довгий час нічого компрометуючого знайти не могли. І ось нарешті “сенсація” - Лещенко вирішив купити собі квартиру. Зверніть увагу — не взяти від держави, як це роблять інші народні депутати чи чиновники різних рівнів. Причому чимало з них від держави у подарунок (а, по суті, від нас з вами, оскільки саме ми наповнюємо бюджет, сплачуючи податки) отримали не одну, а дехто і не дві квартири. Знаю чиновників та прокурорів, які, переїжджаючи в іншу область на підвищення, отримували на новому місці роботи нову квартиру. Так само знаю народних депутатів, які, будучи офіційними мільйонерами, не відмовлялися від державної квартири або ж грошової компенсації за неї. Натомість Лещенко купив собі квартиру за свої кошти. Так, повної суми в момент купівлі у трилітровій банці не мав, мусив “комбінувати”: частину позичив у близької колеги (що, до речі, про неї тільки добре свідчить), частину дала його мати, знявши з власного депозиту, частину внесла його громадянська дружина, з якою і збирається там жити. Де тут бодай натяк на корупцію? Є, кажуть, якісь процедурні порушення. Нехай. Але що вони мають спільного з тими корупціонерами, які “віджимають” у держави мільйони доларів через хитромудрі корупційні схеми, про які, власне, і говорить Лещенко?
Уся ця істерія навколо його квартири, ця буря в склянці води — це лише спосіб вибити з-під Сергія ґрунт, інформаційно замазати його, аби потім замість виправдань на його звинувачення кинути, мовляв, сам ти корупціонер! Зрештою, поведінка Авакова і Луценка, які взагалі під цим приводом відмовились з ним йти на дискусію, лише підтверджує мої припущення. Дискредитуючи борця з корупцією, виштовхуючи його з цього поля, і корупціонери, і ті, хто часом лише імітує боротьбу з корупцією, створюють собі комфортне середовище. Авакову і Луценкові Сергій неабияк ускладнював життя, критикуючи за повільне або вибіркове правосуддя. Він порушив їхню монополію на боротьбу з корупцією, вклинився у їхній простір. А вони не бажають свою монополію ні з ким ділити. Крім того, у самих біографія не бездоганна. Але колоди у своєму оці, звісно, не бачать, а ось скалку у Лещенка помітили. Власне, навіщо, аби хтось зайвий раз їм чимось дорікав. Раніше це міг дозволити собі хіба що “нарваний” Лещенко та ще кілька чистих молодих політиків. Тепер, після скандалу з квартирою, можуть цих правдолюбів спокійно “футболити”.
Є в цій історії і суто політичний момент. Не забуваймо, що Лещенко нещодавно став одним з лідерів новоутвореної партії. В українському суспільстві є величезний запит на нову політичну силу, бо старі вже у всіх в печінках. Неважко спрогнозувати, що нова партія на майбутніх виборах стане потужним конкурентом усім теперішнім. Тож конкурента бажано збити на злеті...
Шкода, що і чимало журналістів купилося на гачок цього інформаційного вкидання. Скажу чесно, мені було дивно, а часом і гидко читати, як колеги із великим задоволенням і зловтіхою розпинають Лещенка на чому світ стоїть. Розумію, що одні це робили за завданням власників, інші через заздрощі, а хтось не розібрався. Щоб вимагати від Лещенка бути святішим за Папу Римського, треба самим стати щонайменше святими...
