Кримські татари: годі годувати, напувати і гріти «Кримнаш»!

Народний депутат України, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров озвучив дату початку акції з блокування Криму. 20 вересня о 12.00 будуть перекриті дороги, які ведуть до Криму, щоб завадити перевезенню товарів на окуповану територію. 

«Наша акція матиме тривалий характер», - підкреслив Чубаров і наголосив, зокрема, на необхідності скасування закону про вільну економічну зону «Крим» (згідно з цим законом, авторства Ксенії Ляпіної і Сергія Терьохіна, в Крим товари надходять без мита!).

Блокада Криму - це крок чи, радше, крик відчаю кримських татар, які бачать, що усі — і Україна, і світ - закрили очі на анексію. «Усі вчинені до цього моменту дії — і з боку України, і з боку міжнародного співтовариства — не дали результатів не тільки у плані деокупації Криму, а й дотримання прав і свобод людини на окупованій території. Репресії щодо кримських татар та інших українських громадян — викрадення, вбивства, арешти, обшуки, «видавлювання» з Криму незгодних, порушення прав на свободу слова та мирних зібрань, діяльності релігійних організацій — тривають і посилюються. Водночас українські товари на пільгових умовах (безмитно — завдяки закону про ВЕЗ «Крим», тобто на збиток бюджету України) постачаються на півострів», — каже Рефат Чубаров (на фото). 

Кримські татари почуваються зрадженими. Саме як зраду сприймають той факт, що в кримському питанні українська влада керується не принципами, а якимись надуманими (чи реальними?) економічними інтересами. Мовляв, Крим - який не який ринок збуту. Якщо Україна нарікає на те, що Євросоюз запровадив недостатні санкції щодо Росії, то сама Україна, по суті, не запровадила жодних санкцій щодо Криму. Швидше, Росія сама, за принципом на зло кондуктору, запровадила санкції проти українських сільгоспвиробників. На сьогодні лише два відсотки українського експорту сільгосппродукції йде на російський ринок. Щоправда, тут не врахована контрабанда, яка, зокрема, йде на Крим і через Крим... З іншого боку, якщо з нового року, у зв’язку з вступом економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС, Росія взагалі закриє український ринок, це не буде для нас трагедією. Вже зараз українські виробники “протоптали доріжки” на ринки Азії, Китаю, Африки, інших країн. 

Але велике питання, на яке кримські татари не знаходять відповіді, чому Україна досі постачає в окупований Крим воду, електроенергію і ті ж продукти харчування? У той час, коли Росія продовжує озброювати бойовиків на Донбасі, зухвало ігнорує Мінські угоди, займається репресіями в Криму, Україна, ніби нічого не сталося, цей горе-Крим економічно підживлює. Де логіка? Де політична воля?

На жаль, чи не найбільшою проблемою української влади є саме оцей клятий брак політичної волі. Порошенко боїться реакції Путіна на блокаду Криму з боку України? Щоб Путін, не дай Боже, не почав пробивати коридор на Крим у військовий спосіб? Чи щоб не перекрив нам газ взимку? Чи ще щось не вчудив?.. Втім, чого я дивуюсь. Уся наша політика після Майдану продиктована внутрішнім страхом і зовнішнім тиском. Через страх і тиск здали Крим, “жували соплі”, коли почалися заворушення на сході України, підписали абсурдні Мінські домовленості. 

Оця половинчаста, боягузлива політика лише заохочує Путіна до нових “подвигів”. Боїмося, що блокада Криму спровокує його на нову агресію? Та Путіну не потрібен навіть формальний привід, щоб кудись залізти. Ось поліз у Сирію, незважаючи ні на кого... Боїмось, що взимку заблокує нам постачання газу? А він це вже робив? І тоді не було ні війни, ні анексії. До речі, така невтішна перспектива цілком реальна. Скандальне будівництво “Північного потоку 2”, яке має завершитися в 2019 році, небезпечне не лише тим, що позбавляє Україну транзиту, а ще й тим, що в один момент, під надуманим приводом, наприклад, несвоєчасної проплати, Росія повністю перекриє нам газ. В України залишилося обмаль часу, щоб від цього убезпечитися... І Росія, будьте певні, перекриє. Путін не буде довго роздумувати, на відміну від Порошенка, який вже другий рік думає, чи варто перекривати воду і електроенергію Криму...

А кримським татарам вже нема чого боятися. Вони фактично позбавлені права не лише на задоволення своїх національно-культурних потреб, а, по суті, позбавлені права на життя. Усі, хто не підтримує політику “Кримнаш”, - автоматично стають ворогами, людьми другого сорту. Росія часто любить повторювати штамп про людей другого сорту у Прибалтиці, тобто про російськомовних, які не можуть вивчити державну мову, відтак не змогли отримати громадянства. Але там ніхто силою громадянства не давав, як це було у Криму (де усім автоматично “накинули” російське громадянство, а хто не бажав бути громадянином Росії, мусив написати заяву, що ти... відмовляєшся від російського громадянства, якого не маєш). І ніхто нікого не катує та не вбиває за політичні погляди і переконання. 

Кримські татари кинуті напризволяще. Якщо далі будуть мовчати і терпіти, то повторять сумну долю своїх предків. Світ практично закрив очі на Крим. Західні лідери кажуть, якщо будуть виконані Мінські угоди, то санкції проти Росії буде скасовано. Як скасовано? А Крим вже знятий з порядку денного? За такою логікою, варто Путіну здійснити якусь чергову агресію, наприклад, на одну з прибалтійських країн, і весь світ буде перейматися цим викликом та забуде не лише про Крим, а й про Донбас...

Кримські татари в такий спосіб не лише підказують владі, як треба діяти щодо анексованого Криму, а й щодо окупованого Донбасу. Лише блокування цих територій може змусити Путіна змінити свою політику. Окупував? Годуй! Лідери Меджлісу з перших днів анексії зверталися до влади України з закликом використати формулу «продовольство — в обмін на права людини» хоча б заради того, аби в Криму припинилися репресії. Зрештою, залежність Криму від постачання з материкової України життєво важливих ресурсів (електроенергії, води, продуктів харчування) давала можливість Україні чинити економічний тиск на агресора. Натомість все відбувалося з точністю до навпаки — тиск чинили на жертву агресії. І чим більше жертва піддавалася тиску, тим сильніше тиснули. У кримських татар терпець увірвався. Вони зрозуміли, що “порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих”. Що ж, подивимося, як відреагує на рішучість татар наша нерішуча влада. Наразі відмовчується...