Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Ukrainian Tomorrow проти Russia Today

«Я и моя молодая команда что-то делаем, что-то важное»

«Я и моя молодая команда что-то делаем, что-то важное». Ця коронна фраза колишнього столичного градоначальника Льоні-Космоса так і проситься, щоб її на вході у «Мінстець» повісили. Кращих слів, аби описати діяльність Міністерства інформполітики, і не придумаєш. Тамтешні «головастики» (як сам міністр Юрій Стець охрестив своїх «безіменних» підлеглих) у поті чола кують для України інформаційний щит для захисту від пропагандистського «раша»-меча. Винахідливості головних «ковалів» нашої інформаційної безпеки можна лише позаздрити.

Такі несподівані ходи вигадують, що не перестаєш дивуватися. То над запуском «Першого Національного» у Білорусі мудрують. А що — хитрий план: наступатимемо на «путлерівську» пропаганду там, де ворог найменше цього очікує — з білоруського інформаційного фронту. Ну, а щоб дотиснути противника остаточно, треба, вирішили у «Мінстеці», вдарити по Russia Today нашою новітньою зброєю інформаційного знищення. Вже й назву для неї придумали — Ukrainian Tomorrow. Випробування цієї «диво-розробки», покликаної наблизити нашу велику перемогу в інформаційній війні з Росією, пан Стець обіцяє через місяць. Ось тільки у чудодійність цієї «зброї» хіба тільки у Мінінформполітики і вірять. Точніше, вдають, що вірять. Треба ж у Заходу пожертви на цю «богоугодну» справу випросити. Як анонсував «міністр правди», з фінансуванням телеканалу іномовлення Ukrainian Tomorrow допомагатимуть американські та європейські партнери, бо коштів «Всесвітньої служби «Українське телебачення і радіомовлення» не вистачить.

«Телеканал БТБ від Нацбанку за два тижні передадуть міністерству, і упродовж місяця запрацює Ukrainian Tomorrow. Це має бути високоякісний канал, який транслюватиметься по всьому світу», — заявив пан Стець. І додав: Ukrainian Tomorrow, мовляв, буде противагою російським «зомбо»-каналам, на зразок Russia Today.

Напередодні призначення в уряд той же Юрій Стець ледь не «тільняшку» на собі рвав, розповідаючи, якою потрібною й ефективною буде робота його міністерства. А тепер на запитання «що ж зробили?» виправдовується: мовляв, Кабмін лише 14 січня положення про Мінінформполітики затвердив, а ви вже звіту як за «п’ятирічку» вимагаєте. Схоже, пан Стець забув, як сам мотивував створення свого міністерства умовами війни. А у воєнних умовах часу на «розкачку» немає. У «Мінстеці» ж, таке враження, — суцільне tomorrow: відкладають на завтра те, що на вчора потрібно було зробити. На Донбасі з українськими телеканалами досі — глухо. Зате російські зомбоящики, як і раніше, на повну «віщають». «Відзвітуйте, будь ласка, перед народом: що особисто ви і ваша команда зробили, аби заглушити донецьку вежу? — ці слова адресувала міністрові громадська активістка і журналіст Тетяна Заровна. — Чи у курсі ви, що і в аналоговому, й у цифровому ТБ «Лайфньюз» розповідає, як українські військові п’ють кров з бабусь і посилають «Новою поштою» додому ковані брами, вкрадені у зґвалтованих жителів Донбасу? Мовлення відбувається у радіусі 100 кілометрів від Донецька і далі, на українську територію. Результат ви знаєте: війні і крові немає зупину».

І на цей випадок у пана Стеця відповідь готова: а хіба не з моєї подачі, мовляв, Кабмін відсторонив гендиректора Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення Олександра Півнюка, який саботував відновлення трансляції українських телеканалів та радіостанцій на Донбасі? Вже й Півнюка немає, а з виконанням «мінстецівського» плану не поспішають. Замість того, щоб проривати інформаційну блокаду на Донбасі, взялися Ukrainian Tomorrow (кращої назви на противагу Russia Today «головастики» з «Мінправди» не вигадали?) просувати.

Головне, загорнути у красивий фантик, аби подорожче продати (читайте: побільше грошей у західних партнерів виманити). «Мінстецю» — вигода: щедрі «інвестиції», плюс — демонстрація своєї потрібності. А що Україні з такого проекту сумнівна користь — дурне. «Це ще безглуздіша ідея, ніж створення української служби «Євроньюс», яку з помпою відкривали, а тепер тихенько закривають, — прокоментував «мінстецівську» ініціативу щодо запуску Ukrainian Tomorrow нардеп Сергій Лещенко. — Перш ніж запускати англомовний канал, Юрій Стець мав би дати відповідь на запитання: «Хто є цільовою аудиторією цього каналу?». Якщо це англомовна аудиторія, то що має змусити її відмовитися від перегляду своїх національних каналів на користь українського? Чому британці мають перемкнути BBC, а американці CNN на канал Стеця? Збираєтеся конкурувати показом українських новин, виготовлених обмеженим бюджетом, з великими телекорпораціями провідних держав Заходу, які виробляють цікаві місцевому населенню програми. Чому думаєте, що ці люди будуть дивитися українські новини? А якщо не будуть — то для чого створювати цей телеканал?».

Влучно висловився щодо «мінстецівського» задуму журналіст Вахтанг Кіпіані. «Державний телеканал іномовлення Ukrainian Tomorrow та військовий канал (його пан Стець теж анонсував. — «ВЗ») — у ситуації, коли немає газет і листівок на сході, немає жодної інформполітики щодо Криму, — шиза. Повне нерозуміння пріоритетів і напрямку роботи. Скільки б ми не витратили коштів на іномовлення, випадкові й нечисленні глядачі ніяк не допоможуть нам виграти війни. Треба, якщо вже хочеться виправдати своє існування, робити програми, видання для спілкування з українськими російськомовними громадянами. Зокрема у регіонах, наближених до фронту, й у зонах небезпеки — від Одеси до Харкова».

Яка Одеса?! Який Харків?! Пан Стець так мілко не плаває. Йому всесвітні масштаби подавай...