Як Дмитро Ярош Патріарха злякався...

Дожилися. “Правий сектор” взявся ділити письменників на “правильних” і “неправильних”. Першим у “чорний список” потрапив не українофоб Лесь Бузина, не махровий російський імперіаліст Дмитро Табачник і навіть не писака-втікач Янукович. “Правий сектор” кинувся поливати брудом Юрія Андруховича, володаря німецької премії імені Анни Арендт «за політичну думку». Якщо вірити заяві політсили, то Андрухович — творець “генітальної літератури”, пропагандист “постмодерного неоцинізму” і, що найгірше, ліберал!

У заяві, опублікованій на сайті політсили, анонімний адепт “Правого сектору” пригадав Патріархові української літератури усі “земні гріхи”: літературні, політичні і навіть моральні. З особливим смаком обмусолювалися слова Андруховича п’ятирічної давності про те, що “треба дати можливість Кримові й Донбасу відокремитися”. Наводилися цитати з вірша Андруховича Bad Company, де він буцімто паплюжить честь українських класиків. Як істинні пуристи, представники “Правого сектору” навіть відшукали у творах Патріарха “різні форми статевих збочень (від еротоманії до гомосексуалізму)”.

Обстоювати честь Юрія Андруховича кинулись старожили літературного олімпу, громадські діячі, художники та музиканти. Митців неабияк насторожив “сталінсько-комуністичний стиль” заяви, її автора вмить охрестили “фанатом літературного соцреалізму”. Характерного совдепівського душку заяві додає спроба залякати викладачів університетів, щоб ті, не доведи Господи, не організовували студентам зустрічі з Патріархом української літератури.

Хто ж автор скандальної заяви? Письменник Юрій Винничук переконаний, що “промінь гніву” продукував Петро Іванишин — професор Дрогобицького педагогічного університету і довірена особа Яроша (лідер “Правого сектору” був студентом ДПУ і учнем батька пана Іванишина). “Автором заяви “Правого сектору” є Петро Іванишин, який послідовно виступає проти вступу в ЄС і НАТО, — пише Юрій Винничук. — Він був 10-им номером у списку ПС. Його батько створив “Тризуб”, який підтримував Кучму, аграріїв і ЗАЄДУ.

Василь Іванишин також співпрацював з КГБ, пишучи закриті рецензії на Калинців, на мене й на інших літераторів. На основі цих рецензій приймалися судові рішення”. Справді, нещодавня заява буквально цитує статтю Петра Іванишина восьмирічної давності “Постмодерний неоцинізм, його жерці, раби і жертви”. Щоправда, тоді про Крим і Донбас Андрухович ще не говорив, тому пан Іванишин звинувачував його у аморальності і бездарності, аргументуючи це... популярністю українського письменника на Заході.

Дивно спостерігати, як деякі ЗМІ намагаються відгородити від скандалу вожака “Правого сектору”, мовляв, Дмитро Ярош заяви ніяк не прокоментував, тому вона не може вважатись позицією всієї партії. Але ж негативне ставлення до найвідоміших сучасних літераторів Ярош висловив ще два роки тому! У своїй новій книзі “Нація і революція” дипломований філолог з президентськими амбіціями щедро критикував Андруховича, Карпу і Жадана зовсім не за політичні висловлювання, а за “прислуговування Заходу”. “Захід, як завжди, намагається “загрібати жар чужими руками”, а тому наймає собі на службу усіляких андруховичів, жаданів і карп, які, опромінившись західним постмодернізмом, виливають на українців відра своїх псевдолітературних помиїв, видаючи їх за загальнолюдські цінності та вершини гуманістичного світогляду людини, — пише Дмитро Ярош. — Насправді ж їхня писанина є однозначно антихристиянським та космополітичним чтивом, типовим виявом культурного імперіалізму, що стоїть в одному ряду із “творіннями” широковідомого сатаніста Дена Брауна і йому подібних інших писак”.

“Інформаційний викид” “Правого сектору” більшість називає “травлею Андруховича”. Я ж схиляюсь до думки, що це — “жовта картка”, останнє попередження. Крім того, що агресивна нелюбов цієї політсили до Юрія Андруховича має давню передісторію, то ще й у квітні минулого року в ефірі одного з центральних українських телеканалів письменник мав необережність назвати “Правий сектор”... “рукою Москви”. Відео досі блукає надрами Інтернету: “Правий сектор” виступає проти не тільки інтеграції України до Європейського Союзу, а й до НАТО. Ці два пункти абсолютно відповідають цілям Москви. Не можу я зрозуміти патріотів України (бо ПС себе називає “патріотами України”), які виступають проти НАТО”, — сказав Андрухович. “Правий сектор” про всяк випадок витримав паузу, дочекався, коли розпочнеться презентація нової книги пана Юрія і зробив попереджувальний постріл. Мовляв, “радимо всім українським інтелігентам відповідальніше ставитися до своїх слів та вчинків”.

Красивим завершальним акордом заяви “Правого сектору” звучить цитата Івана Франка про любов до рідної нації. Свого часу Каменяр встиг поповнити ряди соціал-демократів, проштудіювати томи Енгельса і розчаруватись у цій ідеї. Цей факт жодним чином не дав підстав сумніватися у літературному генії Франка чи у його патріотизмі. Пощастило Каменяру. Творив би він на півстоліття пізніше чи у наш час — пороскошувати наявністю власної думки йому б не вдалося.