Передплатити Підтримати

Виграла європейський суд проти колишнього чоловіка

Той бив дружину, зламав їй ніс... ЄСПЛ засудив тирана за сімейне насилля

Ірина з довгоочікуваним рішенням Європейського суду з прав людини.

Коли рівнянка Ірина Левчук удруге виходила заміж, не думала, що її життя невдовзі перетвориться на пекло. Коханий здавався терплячим і люблячим, прийняв її сина від першого шлюбу. Коли від нього завагітніла, почувалася найщасливішою на світі… Аж поки не зрозуміла: втрапила у сіті домашнього тирана.

Лікарі потішили: носить під сер­цем не одного, а відразу двох малюків. Готувалася до пологів, купувала все необхідне для майбут­ніх донечок. Але невдовзі батько пе­режив справжній шок: під час поло­гів з’ясувалося, що в нього не двійня, а трійня!

Це стало справжнім випробуванням для сім’ї. Тим більше, малята були не­доношені, провели у лікарні три міся­ці, поки навчилися самостійно дихати і їсти, добрали потрібну вагу. Увесь цей час родина була у клопотах і пережи­ваннях. І полегшено усі зітхнули, коли Інна, Тетянка і Даринка приїхали додо­му. А тут ще й Рівненська міська рада зробила багатодітній сім’ї гарний по­дарунок — виділила їм чотирикімнатну оселю! Здавалося б, життя налагоджу­ється.

Але стала Іра помічати, що коханий все частіше додому приходить напідпит­ку. Через це зчинялися сварки. Урешті-решт чоловік почав підіймати на дружину руку. Сімейна ідилія розліталася на друз­ки… За два роки знущань над собою жін­ка нарешті зважилася зняти побої — коли в гніві благовірний зламав їй носа. Відто­ді почалася її боротьба за себе.

Хоча у якийсь момент Ірина деспо­та пожаліла. Повірила словам, що змі­ниться й буде турботливим чоловіком та батьком. Але це були лише балачки. Коли жінка забрала заяву з міліції, все повто­рилося: п’янки, скандали, бійки. І вона знову була змушена викликати право­охоронців, бо чоловік доводив, що з ді­тками тікала світ за очі. Так минали роки. Ніби була Ірина заміжня, а насправді відчувала себе не просто самотньою, а спустошеною, знищеною…

На розлучення жінка зважилася по­дати, коли трійнята вже ходили до шко­ли. Тоді твердо вирішила: досить, з та­ким нелюдом більше жити не хоче! Тоді навіть подумати не могла, що рішення суду фактично нічого не змінить, адже благовірного ніхто не змусив виїхати зі спільно нажитої квартири. Він жив за стіною й далі щомиті наганяв страху. І вона цього більше не хотіла терпіти. Тож через рік подала заяву про приму­сове виселення колишнього чоловіка. Міський суд став на бік багатодітної ма­тері, а апеляційний відмінив його рі­шення. Верховний Суд України теж за­хистив тирана. Ірина була у відчаї. Та зупинятися жінка вже не стала й за по­радою адвоката звернула до Європей­ського суду з прав людини. І справу ви­грала!

Хоч справа тягнулася два роки, не­щодавно у ній прозвучав вирок: Украї­ну зобов’язали виплатити Ірині 4,5 ти­сячі євро моральної шкоди і 1150 євро видатків та витрат. А ще Верховний Суд має змінити своє рішення й усе-таки виселити колишнього чоловіка з осе­лі. Тепер Ірина сподівається і на пози­тивне рішення з приводу позбавлення його батьківський прав на дітей. При­водів для цього чимало, у тому числі й той, що він не платить кошти на утри­мання донечок.