Передплатити Підтримати

Нестача кальцію спричиняє важкі ураження дитячого організму

Малюкові для нормального росту і розвитку необхідне повноцінне харчування, в якому враховані його потреби в жирах, білках і вуглеводах у певний період життя

Фото з відкритих джерел

Найпоширенішим дефіцитом у дітей на першому році життя є гіпокальціємія. Нестача кальцію в організмі малюка може призвести до важких уражень — спонтанні переломи, судоми, затримка розвитку кісткової і нервової систем.

Щоб рівень кальцію в організмі дитини залишався достат­нім, у щоденному раціоні малюка має бути присутнім даний мікроелемент у дозі 500−1000 мг. Дітки на груд­ному вигодовуванні отри­мують його з материнським молоком, тому годувальни­ці слід добре харчуватися і додатково отримувати віта­мінно-мінеральні комплек­си упродовж періоду лак­тації. Критичне зниження рівня кальцію в крові спри­чиняє рахіт і його усклад­нення.

На першому році жит­тя дефіцит кальцію у дітей розвивається не лише при недостатньому його надхо­дженні в організм, а й при нестачі вітаміну D3, який бере участь у засвоєнні мі­кроелемента. Згідно з ре­комендаціями ВООЗ, кожна дитина грудного віку, що харчується материнським молоком, в осінньо-зимо­вий період зобов’язана до­датково отримувати водо­розчинну форму вітаміну D3. У весняно-літній час він син­тезується в організмі малю­ка самостійно під впливом сонячних променів, тому до­даткове його введення при­зводить до гіпервітамінозу, що набагато гірше, аніж не­стача вітаміну.

У дітей старшого віку гі­покальціємію можуть спро­вокувати захворювання травного тракту (гастрити, коліти і т. ін), прийом лікар­ських препаратів, що пору­шують всмоктування речо­вин у шлунково-кишковому тракті (антациди, сорбенти).Аліментарним шляхом не­можливо створити надлишок кальцію, а от додаткове над­ходження мікроелемента в готовій таблетованій формі дуже часто призводить до накопичення солей кальцію в нирках.

У маленьких дітей, які ще не здатні самостійно пере­суватися, запідозрити не­стачу кальцію може тільки лікар. Якщо дефіцит кальцію спостерігається в проце­сі розвитку вигинів хребта і ходьби, то у малюка фор­мується викривлення кісток кінцівок, порушується по­става. У більш старшому віці гіпокальціємія спричиняє підвищену ламкість кісток, розшарування нігтів, тріщи­ни в куточках рота, судоми, анемії, підвищену рухливість суглобів.

Недостатнє надходжен­ня в організм даного мікро­елемента чи порушене його всмоктування в кишечнику в дитячому віці призводить до розвитку рахіту. Існує кілька стадій захворювання, кожна з яких має свої прояви. На ранній стадії рахіту у малю­ка з’являються всі симптоми нестачі кальцію — гіпергі­дроз шкіри (підвищена піт­ливість), гіперзбудливість (здригання), скочування волосся внаслідок тертя голів­ки до подушки. На даному етапі розвитку захворюван­ня кісткових деформацій не спостерігається, що, своєю чергою, провокує відсутність адекватної терапії і при­зводить до прогресування рахіту. Відтак хвороба пере­ходить у стадію розвитку, про що свідчать диспепсичні симптоми (блювання, пога­ний апетит, розлад шлунка) і кісткові зміни. Також знижу­ється м’язовий тонус пере­дньої черевної стінки.

Ігнорування проблеми батьками може призвести до інвалідності дитини, за­тримки її фізичного і пси­хічного розвитку. Частими наслідками перенесеного важкого рахіту в дитячому віці є:

  • груба деформація хреб­та або нижніх кінцівок;
  • баштовий череп, різко виражені тім’яні або лобові горби;
  • неправильний прикус;
  • викривлення ніг, що за­важає нормальній ходьбі;
  • деформація грудини, що перешкоджає нормаль­ній роботі легенів і серця;
  • плоский таз, що не до­зволяє жінкам повноцінно виносити малюка і самостій­но його народити;
  • порушення зору (корот­козорість).

У дітей дошкільного та шкільного віку дефіцит каль­цію проявляється у вигляді частих переломів, гіперрух­ливості суглобів, тривалої анемії.

З появою перших ознак рахіту або судомних посми­кувань необхідно терміново звернутися до лікаря. Поді­бні стани вимагають додат­кового медичного обстежен­ня і обов’язкової корекції.

Профілактика рахіту у ма­люків повинна починатися ще внутрішньоутробно. Кож­на вагітна жінка з 28−32 тиж­ня вагітності упродовж 6−8 тижнів повинна отримувати щодня вітамін D3. Після на­родження здорові діти також повинні приймати вітамін D3 у профілактичній дозі (почи­наючи з 2 місяців і до 3 років).

Для профілактики і в про­цесі лікування рахіту необ­хідно відкоригувати раціон як матері-годувальниці, так і її малюка після введен­ня прикорму. У харчування дитини обов’язково пови­нні входити кисломолочні продукти (тверді сири, сир, йогурт, незбиране молоко), сухофрукти, молочний шо­колад (за віком). Високий вміст природного вітамі­ну D є у вершковому маслі, яловичій печінці, яєчному жовтку. При лікуванні рахіту не варто забувати про під­вищення м’язового тонусу і нормалізацію роботи ки­шечника. У цей період дітям призначають різні види ванн, прогулянки на свіжому пові­трі, лікувальну фізкультуру і масаж. Кращому засвоєнню кальцію сприяє вживання риб’ячого жиру.

Наголошую: лікування гі­покальціємії повинно відбу­ватися під наглядом лікаря! Самостійне добирання доз медикаментів може при­звести до серйозних про­блем: від закрепів до важкої ниркової недостатності.

Софія Король, педіатр, лікар вищої категорії для газети «Добре здоров'я»