Передплатити Підтримати

"Мушу доводити, що я – член сім'ї моєї мами"

Син померлої лікарки, яка заразилася коронавірусом від пацієнта, мусив аж через суд добиватися обіцяних владою соціальних виплат

Рідні та колеги згадують: покійна Ірина Федоришин буквально жила своєю роботою. Мала по вісім нічних чергувань на місяць і, хоч працювала за копійки, ніколи не нарікала, а кожну смерть пацієнта переживала як особисту драму. Фото Українського лікарського товариства у Львові

64-річна лікарка-анестезіолог Ірина Федоришин з Львівської обласної клінічної лікарні стала першою жертвою COVID-19 серед медиків на Львівщині.

Як писав раніше «ВЗ», заразилася коронавірусом від пацієнта, який повернувся із заробітків в Італії. Пані Ірина після інтубації видаляла йому трубку з трахеї.

Нагадаємо, чоловіка з підозрою на розрив аорти перевели з лікарні швидкої медичної допомоги в обласну. При обстеженні з'ясувалося, що у нього були інші патології органів грудної клітки. Пацієнта прооперували, після чого у нього розвинулася важке запалення легень. Експрес-тест на коронавірусну інфекцію виявився негативним. Це вже потім на розтині патологоанатоми підтвердили, що пневмонія була вірусною і викликав її SARS-CoV-2.

Єдиний син померлої лікарки, керівник фірми, що торгує медичним обладнанням 44-річний Андрій Сорока шукає справедливості по судах. Фонд соціального страхування України у Львівській області відмовив чоловіку у виплаті компенсації за смерть його матері, мотивуючи це тим, що пан Андрій, який створив власну сім'ю до сім'ї покійної мами не належить.

Ще на початку травня медиків, які протистоять поширенню коронавірусної інфекції в Україні законом прирівняли до військовослужбовців, що боронять державу на Сході, а коронавірусну хворобу, якою медпрацівник заразився під час виконання своїх посадових обов’язків внаслідок контакту з інфікованим пацієнтом або зараженими біоматеріалами, внесли до переліку професійних захворювань. Влада пообіцяла: якщо медпрацівник на робочому місці заразиться COVID-19 і протягом року отримає через це ІІІ групу інвалідності, йому виплатять 630 тисяч гривень, якщо ІІ групу — 735 тисяч, а якщо І — 840 тисяч. У разі летального випадку — 1,5 млн. гривень. Ці кошти виплатять родині померлого медика. Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачає додаткову виплату родичам померлого у розмірі 210 тисяч гривень — у зв’язку з летальним випадком на виробництві. Це — орієнтовні суми, оскільки з 1 липня був підвищений прожитковий мінімум, а розмір соціальних виплат вираховується відповідно до нього. Нараховує ці виплати Міністерство соціальної політики, здійснює — Фонд соціального страхування України. З держбюджету на ці цілі виділили 233 млн. гривень.

У перші два тижні вересня Фонд соціального страхування України відзвітував про виплати у розмірі 1,5 млн гривень 12 сім'ям медиків, які померли внаслідок COVID-19 (десятьом на той момент цю суму вже виплатили, ще для двох — готували відповідні фінансові документи). У деяких випадках факт інфікування на робочому місці не підтвердився. Що стосується інших звернень — по них досі триває розслідування. Але Андрій Сорока впевнений, що більшість медиків та їх родини страхових виплат не отримають, бо на це просто не вистачить коштів у бюджеті. «Уже зараз їм пишуть «місце інфікування не встановлене», — каже чоловік.

«Епідеміологічне розслідування підтвердило факт зараження моєї мами на робочому місці. І тоді чиновники знайшли інший варіант. Оскільки я — чоловік сімейний, Фонд соцстраху не вважає, що я — член сім'ї Ірини Михайлівни. Тобто, що вона моя мама, а я — її син. Моїм донькам, виходить, вона також не бабуся. Подали заяву до суду. Але суддя навіть не вчитувався у позовну заяву… Будемо звертатися до апеляційного суду. Маємо принести з адвокатом „цидулку“, що я член сім'ї моєї мами», — розповів «ВЗ» Андрій Сорока.

«Необхідно довести не той факт, що пан Андрій є сином своєї мами (бо він її син від народження), а те, що він є членом сім'ї померлої. У „Сімейному кодексі“ визначені критерії, за якими можна говорити, що ця особа є членом сім'ї, але немає переліку осіб, хто належать до членів сім'ї», — пояснює адвокат сина померлої лікарки Ірина Сенюта.

Оскільки померлі від COVID-19 медики наділені таким же статусом, що й військовослужбовці, адвокат виходитиме з рішення Конституційного суду по військовослужбовцях, яке дає можливість визнавати дорослих дітей членами родин через суд.

У Фонді соціального страхування у Львівській області у коментарях ЗМІ посилаються на чинне законодавство, зокрема Постанову Кабміну № 498, яка визначає порядок виплат медичним працівникам, а у разі їх смерті, спричиненої COVID-19 — членам їхніх родин. Хто саме є членом родини — відповідні критерії, які дозволяють це визначити, викладені у «Сімейному кодексі». Чиновники пояснюють: юридичний факт, що син складав окрему сім'ю з померлою матір'ю, може встановити суд і тоді це стане підставою для виплати компенсації.

«Мама чесно пропрацювала 37 років у кардіохірургії. Врятувала багатьох пацієнтів, які балансували на межі життя і смерті. Багатьох не врятувала і це для неї завжди було серйозною драмою. Працювала за копійки, при цьому мала по вісім нічних чергувань на місяць. Приходила додому, не встигла прикласти голову до подушки, як їй вже телефонували: „Ірино Михайлівно, прийдіть — пацієнту погано!“ І брала „ноги у руки“ і бігла назад на роботу, з якої поверталася аж через добу. Оце був лікар! На першому місці у неї завжди була робота. Не уявляла свого життя без кардіореанімації. До неї всі ставилися з великою повагою — колеги, пацієнти. Коли пенсіонерів „скорочували“, мама під скорочення не потрапила, бо була дуже цінним фахівцем. Якби ж ми тоді знали, що за 23 дні хвороби, будучи до цього здоровою як на свій вік жінкою, „згорить“ як свічка», — зітхає пан Андрій.

Про те, що чекає на українців взимку, чоловік боїться навіть загадувати. Каже, люди не розуміють катастрофи, яка на них насувається. COVID-19 не тільки легені вражає, а й загущує кров, унаслідок чого у різних судинах утворюються тромби. Невдовзі люди, які, здавалося б, побороли хворобу, знову потрапляють у стаціонари. Цього разу — з інфарктами та інсультами.

Робочих рук бракує. Медсестри-санітарки масово звільняються з лікарень. Тож скоро, каже пан Андрій, ковід доведеться лікувати капустяним листям…

«Моя теща працює заввідділенням у Центрі легеневого здоров'я. Захворіло четверо лікарів, її викликали на роботу з відпустки, попри те, що це — також людина пенсійного віку. Пішла на роботу виконувати свій професійний обов’язок, — розповідає Андрій Сорока. — В одному з інтерв’ю генеральний директор Центру легеневого здоров'я Любомир Рак зізнався, що коштів уже не вистачає навіть на елементарні ліки! Якщо людина потрапила у стаціонар, при легкій формі ковіду витрачатиме на препарати по 2,5 тисячі гривень на день. А якщо перебуває у реанімації, то її рідні мусять щодня видавати на ліки по 6 тисяч. Моїй мамі чотири рази міняли протокол лікування. Пробували то одні, то інші препарати, бо ж хвороба — нова, не знати, як її лікувати. ШВЛ — це не лікування. Це — підтримка життєво важливих функцій організму. За статистикою, з 10 пацієнтів на ШВЛ лише один повертається до життя, інші — йдуть до Бога. Але хто це бере до голови? Супермаркети, торгові центри, маршрутки — набиті людьми»…