Передплатити Підтримати

Баклажан – овоч довголіття

Корисний для профілактики атеросклерозу, ішемічної хвороби та серцево-судинних недуг

Баклажан — один з небагатьох овочів, які не їдять сирими. Якщо і з’їсте шматочок, нічого страшного не станеться, проте його гіркий смак вам точно не сподобається. Ботаніки називають його близьким родичем помідорів і картоплі.

У дикому вигляді баклажани росли у Східній Індії, але вже по­над 1500 років тому їх окульту­рили і вирощували в Китаї і в країнах Центральної Азії. Поширили цей овоч араби, які завезли баклажани в Афри­ку і в європейське Середземномор’я.

У південних регіонах баклажани більш відомі під назвою «синенькі». Колір плодів змінюється, залежно від сорту і ступеня стиглості, від молоч­но-білого до темно-фіолетового. Най­смачніші синяво-чорні довгасті недо­стиглі плоди. У них мало насіння і на смак вони ніжні та приємні.

На Сході баклажан називають го­ловним овочем довголіття. Вони дуже корисні людям із хворобами серця і судин. Їх потрібно вживати за атеро­склерозу. Фахівці рекомендують готу­вати страви із баклажанів літнім людям за відсутності протипоказань.

Відомий профілактичний ефект ба­клажанів. Їх вживання може зміцни­ти імунну систему і протистояти про­студним та вірусним захворюванням. Це пояснюється великим вмістом віта­міну С.

Вітаміни групи В сприятливо позна­чаються на стані нервової системи. З тієї ж причини баклажани можуть бути нехай і не дуже сильним, але все ж ан­тидепресантом. Він же впорається з поганим настроєм і безсонням.

Баклажани нормалізують водно-со­льовий і ліпідний обміни, виводять солі сечової кислоти. Відомі й регенеру­вальні властивості баклажана — допо­магає швидко позбутися ранок на шкі­рі.

Баклажан — низькокалорійний овоч, тому входить у меню багатьох дієт. Пектин, який є у плодах, допомагає стимулювати травлення і не дає засто­юватися жовчі.

За деяких захворювань баклажани все ж протипоказані — за виразкової хвороби шлунка і 12-палої кишки, го­стрих гастритів і шлунково-кишкових розладів. Клітковина, яка є в баклажа­нах, вимагає активної роботи шлунка і кишківника, тому люди із цими про­блемами можуть почуватися гірше, а їхні захворювання загостряться.

Баклажани активно використову­ють у кулінарії багатьох країн світу. Їх варять, смажать, запікають, тушку­ють, готують на грилі, використовують для приготування баклажанових сала­тів та ікри. Можна готувати баклажани на парі, фарширувати ними інші ово­чі, додавати у плов, голубці, запіканки, вареники, салати, рагу, м’ясні і рибні страви.

Зазвичай перед готуванням бакла­жани замочують із сіллю, щоб позбу­тися гіркоти. Однак більшість бакла­жанів нині не містять гірких соків. Але є й інша причина замочування: бакла­жани вбирають багато олії під час об­смажування, а сіль запобігає цьому. Інший спосіб «змусити» баклажани не вбирати багато олії — нарізані на шма­точки баклажани зварити в окропі пе­ред приготуванням.

Баклажанові палички

500 г баклажанів, 150 г твердого сиру, 1 яйце, 100 г панірувальних сухарів, 4 зубчики часнику, 2 ст. ложки оливкової олії, по дрібці солі, чорного меленого перцю, паприки і куркуми.

Баклажани нарізати брусочками за­втовшки близько 3 см і залити підсо­леною водою. Залишити на 20 хв, щоб вийшла гіркота. Дістати баклажани шу­мівкою, викласти на паперовий рушник і обсушити.

Скропити баклажанові палички олив­ковою олією, посипати спеціями, дода­ти вичавлений часник і перемішати. Зали­шити на 10 хв.

Сир натерти і змішати з паніруваль­ними сухарями. Окремо збити вінчиком яйце.

Деко застелити пергаментом, духо­вку розігріти до 200 °C.

Кожну баклажанову паличку занури­ти в яйце, потім обваляти в суміші з сиру і сухарів і викласти на деко. Запікати 20 хв.

Баклажани з горіхами

4 баклажани, 50 г волоських горіхів, 1 ч. ложка аджики — за бажання, 2−3 зубчики часнику, 2 ст. ложки олії, невеликий пучок кінзи, дрібка солі.

Для соусу: 50 г волоських горіхів, 1 ріпчаста цибулина, 1 ч. ложка хмелі- сунелі, невеликий пучок кінзи, 2 зубчики часнику, 1−2 ст. ложки олії, 0,5 ч. ложки солі, вода.

Баклажани викласти в каструлю, за­лити окропом і варити на помірному вог­ні.

Начинка. Часник нарізати на пласти­ни і покласти у чашу блендера. Додати жменю волоських горіхів, аджику, дріб­ку солі, посічену кінзу. Влити олію, бук­вально 1−2 ложки для поліпшення по­дрібнення. Змолоти до пастоподібної консистенції.

Соус. У чашу блендера скласти на­різаний часник, посічену кінзу, жменю волоських горіхів. Нарізану півкільцями цибулину підсмажити у пательні на олії до розм’якшення і приємного золотис­того кольору.

Цибулю додати в чашу блендера ра­зом з олією до решти інґредієнтів.

Додати сіль, хмелі-сунелі і воду. За­нурювальним блендером збити на соус. Якщо виходить надто густим, додати ще води.

Вийняти баклажани з окропу. Виклас­ти на тарілку. Посередині зробити не­глибокий надріз. За допомогою 2 ложок зробити поглиблення. Вкласти начинку і полити соусом.