Передплатити Підтримати

Равлик об’єднав захід та схід (відео)

Як подружжя зі Львівщини навчилось вирощувати делікатес та допомогло створити 90 равликових ферм в Україні

Декорації зелених равликів замовляли з Дніпра

Кореспондентка «ВЗ» побувала на екскурсії та спробувала фірмову страву.

Поблизу Львова, у селі Солонці, розташована сімейна ферма равликів. Власники подружжя Ірина та Іван Юськевичі. З 2015 року вони чи не перші на Львівщині розпочали незвичний для регіону бізнес — почали вирощувати французький делікатес. Спочатку подружжя розглядало це як хобі, яке навіть приховували від родини, але коли з’являлись на території все нові вольєри та приміщення для равликів — зробили «камінг аут», і тепер вони не лише бізнесмени, а й ментори для інших.

Равлик об’єднав Україну

Власник Іван Юськевич розповів, що навчання інших — це теж частина бізнесу: вони вчились у Європі, а тепер діляться досвідом з іншими, розцінюючи інших фермерів не як конкурентів, а швидше як партнерів. За їхнього наставництва в Україні створили 90 ферм, однак це лише частина тих, які «дійшли до кінця». Всього на навчаннях було понад півтори тисячі фермерів.

Іван Юськевич

«Ми їздили по навчаннях, по Європі, переймали їхній досвід і втілювали його на нашій фермі. Фермерство — це ж не тільки вирощування равлика, а ще й декілька суміжних напрямів, один з яких — навчання майбутнього фермера. Це також частково бізнес і одна з цілей — об’єднання багатьох фермерів в одну спілку для відправки равлика на експорт. Також ми відкрили гуртівню для кормів равлика.

Ми пишаємось тими учнями, які максимально перебирають від нас досвід: не тільки вирощування, а й замкнутий цикл. Такі ферми вже є в Україні — на Закарпатті, Одещині, Києві. За ними ми спостерігаємо в Інтернеті і бачимо дуже багато схожих речей. Приємний для нас момент: ми тісно співпрацюємо з Краматорськом, з отцем Василем Іванюк, який посприяв запуску проєкту у їхній місцевості, де є певні труднощі з розвитком територій. Проєкт допоможе відновити психіку хлопців-атовців, які є власниками ферм. У нас «Західний равлик» у них — «Східний равлик». З одного боку, ніби жарт, а з іншого — проєкт вимальовується цікавий, де будуть задіяні і виробники, і фермери", — розповів фермер Іван.

Все почалося з романтичної вечері

Почалась історія з «равликівництва» з вечері у Греції, де подружжя смакувало равликами, а після приїзду додому вирішило спробувати зайнятися цим самостійно.

Вдень равлики сплять

«Ми придбали маточне поголів’я у зовсім малих кількостях, приблизно 250 кг, але, попри це, сьогодні ферма вирощує тоннажі. В Україні равлики ще не такі популярні, як вареники, тому якусь кількість ми можемо продати за сезон на внутрішньому ринку, але Європа нам теж цікава. Сьогоднішні показники і ситуація з пандемією ставить „знак запитання“. На внутрішній ринок продаємо готових равликів, є такий попит, але цінові пропозиції не особливо цікаві для нас. Зазвичай ми працювали з локальними мережами, равликів також можна скуштувати одразу на фермі. Цех переробки розташований у нас на території, ми не використовуємо жодних консервантів. Термін придатності наших паштетів з равликів — 21 доба, равликів в олії — 45, нема сенсу збільшувати його за рахунок лежання на полиці», — ділиться секретами бізнесу Ірина Юськевич.

На фермі можна спробувати фуагра

Равлики бояться морозів: у цих «контейнерах живуть від літа до осені

Сама ферма облаштована за європейськими зразками — підгледіли на навчаннях за кордоном. Одразу при вході презентаційний варіант — поле, де до осені живуть равлики; теплиця, яку зараз використовують для вирощування органічної городини; холодильна камера та тераса, де гості можу скуштувати приготовлені смаколики.

«Ми тішимось, що туристи люблять ферму. Як правило, немає туриста, який тут був одноразово і більше не повернувся. Цього року ми запустили ще один продукт. Карантин, з одного боку, дав „обухом по голові“, а з іншого — дав можливість спробувати себе у чомусь новому. В господарстві з’явилися каченята, ми були здивовані, адже на равликах вони прекрасно ростуть, мають надзвичайно ніжне м'ясо, до 10 тижнів вже готові під забій. Нас здивувала і печінка як справжня фуагра», — зазначає Ірина.

Український ф’южн: равлик по-закарпатськи

Все ж головною стравою на фермі залишається равлик. Їх готують за рецептами самої Ірини, часто процесом маринування займається сама господиня.

У меню різні кухні: українська, французька та азіатська

«Сьогодні у нас тематика гуцульської кухні з равликом. Равлик чудово поєднується з вершками, білими грибами, медом, гірчицею. Що цікаво, гуцульський тиждень — один з улюблених тижнів для туристів. Загалом є 4 різні тематики: італійська кухня, французька, гуцульська і паназійська. Ми з чоловіком, коли подорожуємо, „наїдаємось“ різними соусами і намагаємось відтворити їх із локальних продуктів. Зазвичай ще й хліб печемо самі», — розповідає Ірина.

Ірина Юськевич

Слиз равликів має омолоджувальний ефект

На фермі працює щосуботи косметологічний кабінет, де можна розслабитись на «равликовому масажі».

«Равлики з давніх часів мають ці лікувальні властивості, і сьогодні широко застосовуються в косметології. Не самі, а їхній слиз, який є найдорожчим продуктом з равликів, адже містить природний білок, колаген та антиоксидантний комплекс, який не лише розгладжує зморшки, а й забирає пігментні плями, працює з судинною сіткою. Слизу на косметику не експортуємо, бо комплекс з виїмки слизу досить дорогий. Ми вивчаємо це питання. Один агрегат коштує 40−50 тисяч євро, а на наші потужності потрібно як мінімум 5. Онак причина навіть не в обладнанні, а в експлуатаційному дозволі на приміщення з переробки і виїмки слизу. Це навіть не харчова промисловість, а сфера фармації», — розповідає Ірина.

На експорт ферма скеровує живого молюска у стані анабіозу. Тобто є велика ймовірність, що в європейському ресторані ви можете скуштувати равлика із Львівщини. А от з місцевими рестораціями співпрацювати перестали: підприємці замовляли продукцію від виробника із сертифікатом, а потім докупляли продукт дешевший. Тому радять приїжджати на вечерю одразу до них.