Передплатити Підтримати

13 півників на одному подвір’ї – один від другого ліпший...

За когутами до їхньої господині приїжджають звідусіль

Фото Степана Грицюка

Подивіться-но на головних персонажів цієї світлини! У загородці на обійсті Ганни Степанівни Грицюк 13 молоденьких півників — і всі гарні: гордовиті, величаві, штивні — як і належиться «мужчинам». Гребенясті, голосисті. Все село Драгасимів на Снятинщині вранці будять своїми голосами ці «кукурікали»!

Один із синів Ганни Степанівни, зна­ний львівський журналіст-письменник Степан Грицюк, під час чергових від­відин отчого дому так відреагував на цю братію: «Мало того, що наші домаш­ні квочки повиводили самих когутів, то ще й усі як один — страшно норовливі і темпераментні. Бігають отаким табуном і вже залякали всіх сусідських курей. Конкуренти з курників навіть дзьоба не висунуть. Семен Грицюк був змушений зробити їм отаку когутячу колонію. Хай посидять, подумають…».

Ми зі Степаном знайомі давно, отож розпитав його про оту «колонію» — своє­рідну виправну установу для півнів.

— Моя мама постійно садить квочок, щоб висиджували курчат, — розповідає колега. — Ніколи не купує їх на базарі. Дуже добре наші домашні кури несуться і так само добре плекають своє потом­ство. Скажіть, яка сільська ґаздиня не вті­шиться цим! А цього літа чомусь особли­во багато вилупилося півників. Підросли — гарні такі, чубаті. За ними для розпло­ду люди приїжджають звідусіль. Коли не­давно провідував маму, якийсь чоловік з жінкою завітали із самого Косова…

На правах ведучого сторінки «Жи­вий куточок» мушу дати пораду Степа­нові: тримати півнів-«кавалєрів» під зам­ком трохи жорстоко. Курочки знудяться за ними! І не будуть такими продуктив­ними. А те, що когути — забіяки, то така вже їхня чоловіча природа. Чом би, до­тримуючись феєр-плей, не влаштувати між ними півнячих поєдинків? Весь Дра­гасимів і довколишні збіглися б на таке видовище. Чого доброго, ще й туристи по дорозі на Буковель заїжджали би по­дивитися на цю красу. Хтозна, може би після цього у селі заявився якийсь ін­вестор, надумав розводити півнів і сво­їми капіталами поповнив бюджет сіль­ської ради…

На цій потішній ноті і завершимо. Пів­ні і справді видні. Шкода буде їх віддава­ти на бульйон…