Передплатити Підтримати

Завдяки заробітчанці італійський пенсіонер закохався в Україну

У чужині літній іноземець залюбки рубає дрова, працює на городі, смакує варениками

В Україні 86-річний Карміне Терачано почувається так само добре, як у своїй Італії. Фото автора

Осінь життя — не причина сидіти на канапі, підпершись подушками, і у нудьзі чекати приходу смерті. У поважному віці можна (і треба!), як і у молодості, відкривати нові світи, бути цікавим та по­трібним комусь. Це доводить 86-річний італієць Карміне Терачано. Його дивовижна, як для пенсіонера, непо­сидючість, значною мірою пов’язана з Україною.

Сеньйор Карміне живе у Неаполі. У молодості пра­цював енергетиком — у горах встановлював опори під електромережі. У 41 рік з ним і його товаришами сталася біда: перевернувся автомобіль, в яко­му поверталися з роботи. Шес­теро пасажирів загинуло. За мертвого у морзі прийняли і його — на тілі Карміне не було живо­го місця. Але у понівеченому ор­ганізмі ще теплилося життя. Як згодом розповідав сам Кармі­не, у трупарні йому раптом ста­ло дуже… холодно. Він наробив крику — прибігли санітари і поне­сли «мерця» у реанімацію…

Розтрощені кінцівки складали по шматочках. Аби ноги продо­вжували ходити, кожні 10 років вставлені у кістки залізні прути доводиться замінювати новими. На свій вік Карміне, хоча й з па­личкою, ходить дуже добре.

Не один рік колишнього іта­лійського електрика доглядає українська заробітчанка Марія. Карміне якось виявив бажання подивитися на країну, де вона народилася. Незважаючи на да­леку дорогу, вибрався із Неапо­ля на Галичину. Так йому сподо­балося побачене в Україні, що тепер щороку навідується сюди.

Карміне очарований красою місцевості, де живе Марія, йому підходить помірний тутешній клі­мат. Ось і у ці дні жадібно вдихає цілюще повітря, настояне на по­льових травах. Із задоволенням спілкується із сусідами-україн­цями — розуміються без слів. Хоч не може обійтися без улюбленої своєї пасти-макаронів, україн­ською їжею не перебирає. Сма­кує усіма національними страва­ми, зокрема варениками.

У чужині Карміне не байди­кує. Вдома у Марії весь час на­магається знайти собі якесь заняття: збирає малину, яблука, косить траву, рубає дрова, копає картоплю. Цибулинка на гряд­ці загубилася — нагинається її підняти.

— Карміне прокидається чи не найшвидше, о шостій ранку, і кличе всіх до праці, — розповідає нам пані Марія. — Часом сварить­ся: чому, мовляв, подвір’я не по­кошено, чому дрова не поскла­дано?

За час свого перебування в Україні Карміне Терачано подру­жився з багатьма людьми. Лю­бить українців, але часом крити­кує їх. Картає через погані дороги. Не може збагнути, чому «комуна» (місцева влада) нічого не робить, щоб зарослі бур’янами і засміче­ні придорожні канави були таки­ми ж чистими, як в Італії…