Передплатити Підтримати
  • You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • «Коли Оксана була на другому місяці вагітності, лікарі сказали, що буде двійня. На третьому – що трійня»

«Коли Оксана була на другому місяці вагітності, лікарі сказали, що буде двійня. На третьому – що трійня»

Народившись передчасно, крихітки разом зі своєю мамою місяць провели у стінах Львівського обласного клінічного перинатального центру. Торік у медзакладі з’явилося на світ п’ятеро трійнят

Фото автора

«Нарешті я можу обійняти рідних мені людей — маму, чоловіка, свекруху», — всміхається Оксана Потоцька. Через карантинні обмеження жінка могла бачити свого коханого лише через вікно, а спілкуватися з близькими лише телефоном. Шість тижнів пані Оксана провела у стінах Львівського обласного клінічного перинатального центру. Два тижні «на підтримці», ще чотири — у палаті постінтенсивного догляду. Її донечки — Алінка, Вероніка і Каміла — передчасно з’явилися на світ на 32-му тижні вагітності, з вагою 1360, 1480 та 1650 г. За час перебування у медзакладі крихітки набрали по пів кілограма, тож їх у задо­вільному стані виписали додому.

«Пацієнтка поступила до нас у червні. Ми ви­явили, що плоди рос­туть нерівномірно. Вони всі по­винні мати приблизно однакову вагу, а різниця в однієї дитини вже на той час становила майже 300 г. Це — близько 20% від маси тіла іншої, — каже заступник ди­ректора з медичної частини Олександр Сімкін. — За медич­ними канонами трійню шляхом кесаревого розтину розроджу­ють з 34-го тижня, але оскіль­ки був ризик, що найменша ди­тина загине, вирішили не чекати і розродили жінку на 31−32-му. Це — перша трійня, яка наро­дилася у нашому центрі цього­річ. У 2019-му народилося п’ять. Всі трійні народжуються перед­часно. У нас була трійня, якій ми допомогли з’явитися на світ на 29-му тижні вагітності».

«Через дихальні розлади, зу­мовлені респіраторним дис­трес-синдромом, дівчатка були у важкому стані — 11 днів про­вели у відділенні реанімації, де отримували дихальну підтрим­ку (за них дихав апарат ШВЛ) та замісну терапію сурфактантом, яку призначають передчасно народженим діткам. Після стабі­лізації стану їх перевели у відді­лення постреанімаційного вихо­джування. Малята перебували у кювезах (спеціальних боксах, які підтримують відповідну тем­пературу і вологість). Далі їх пе­реклали у ліжечка з підігрівом. Коли мама вже могла самостій­но їх доглядати, постійно пере­бували з нею. Лактолог давала їй рекомендації щодо налаго­дження грудного вигодовуван­ня», — розповідає завідуюча відділенням інтенсивної те­рапії та реанімації новонаро­джених Вероніка Колдра.

Дівчатка — унікальні пацієнтки медзакладу, адже пройшли все необхідне лікування у полого­вому, в якому й народилися. До цього всіх немовлят, які народи­лися з вагою менш ніж 1500 г, по­требують моніторингу життєво важливих функцій, особливого температурного режиму, інфу­зійної терапії, парентерально­го харчування тощо, з пологових міста та області доправляли у Комунальну міську дитячу клініч­ну лікарню м. Львова або Львів­ську обласну клінічну лікарню.

Палату постінтенсивного до­гляду у перинатальному цен­трі відкрили 1 липня. Це — пер­ша така палата на Львівщині, а троє дівчаток — її перші пацієнт­ки. Палата розрахована на чоти­ри ліжка. У планах адміністрації закладу — створити окреме від­ділення на 25 ліжок.

Забрати дружину Петро По­тоцький приїхав разом зі сво­єю мамою Романною Медвідь та тещею Лесею Купчак. Бабу­сі нетерпляче переминаються з ноги на ногу: не можуть дочека­тися, коли побачать внучок. «Це — мої перші внучки», — хвалить­ся пані Леся. «А у мене вже є від двох молодших доньок. Тепер от і син ощасливив», — усміха­ється пані Романна. «А коли ви дізналися, що станете батьком відразу трьох діток?» — запитую Петра. «Коли Оксана була на другому місяці вагітності, лікарі повідомили нам, що буде двій­ня. На третьому — що трійня», — розповідає чоловік. Пані Ро­манна перебиває сина: «На чет­вертому ми вже думали, що ска­жуть, що буде четвірня». «Але хоч це і наші первістки, нас це не налякало — трійня то трійня, аби лиш діти здорові були. Спершу нам говорили, що народиться дівчинка і два хлопчики. Потім — що будемо мати трьох доньок. Імена вибирали вдвох з дружи­ною, але відразу вирішили, що ні на чию честь дітей називати не будемо», — каже Петро.

З коханою Оксаною побрав­ся шість років тому. Знайшов свою єдину за 7 км від рідно­го села. Петро — з Мостисько­го району. Оксана — зі Старо­самбірського. Живуть за 120 км від Львова, за 4 км від се­лища Нижанковичі, на кордо­ні з Польщею. В обласному пе­ринатальному центрі вирішили народжувати, бо чули про цей заклад багато позитивних від­гуків.

«Готові повернутися сюди по трійню — тільки цього разу по хлопців?» — запитую щасливо­го батька трьох донечок. «Запи­тайте у нього про це через рік, — сміється пані Романна. — Але ми вже наших дітей заспокоїли: з дідусями допоможемо їм догля­дати малечу»

  • You are here:
  • Високий Замок
  • Статті
  • «Коли Оксана була на другому місяці вагітності, лікарі сказали, що буде двійня. На третьому – що трійня»