Передплатити Підтримати

Зґвалтував і вбив рідну тітку, старшу за нього на 32 роки

Інтимні стосунки між «парочкою» тривали близько року

Фото ілюстративне з мережі інтернет

Кортеліси Ратнівського району Во­лині гудуть: суд виніс вирок у ре­зонансному убивстві, яке у лютому 2019-го приголомшило всю Україну. Тоді 16-річного хлопця затримали за підозрою у звірячому убивстві рідної тітки — маминої сестри. Перед цим він мав з жінкою сексуальні стосунки. Селяни шоковані не лише вчинком нелюда, а й надто м’яким вироком суду — 7,5 року позбавлення волі.

Знімав труси під школою

Про Богдана у Кортелісах мало хто скаже добре слово. З його ім’ям у селі пов’язано чимало прикрих випадків:

— Він був збочений на сексуальному ґрунті! Ми боялися за своїх дівчат. Міг пе­ред школою штани з трусами зняти, мат­ляти своїм добром…

Коли хлопець закінчив дев’ятий клас, кортеліська школа з полегшенням зітхну­ла — мама забрала документи й переве­ла сина в училище в інший район. Там із зухвальцем не панькалися — невдовзі з тріском вилетів з навчального закладу. У Кортеліси Богдан не повернувся — мав доучуватися у школі в Самарах. Та її ви­пускником так і не став…

Змушував жертву ноги йому цілувати

Батьки Богдана, кажуть, пиячили, на очах дітей (у хлопця є ще старший брат, який нині служить у війську) відбували­ся п’яні оргії. Можливо, це й відбилося на свідомості дитини. Кортеліські жінки зга­дують, як не раз просили матір хлопця Ольгу схаменутися. Вона врешті з бать­ком синів розійшлася й привела в хату ін­шого співмешканця. Тоді начебто трохи взялася за розум. Але Богдан, підозрю­ють, затаїв на матір образу.

Незадовго до трагедії Богдан кілька разів потрапляв у поле зору правоохо­ронців. Грабував магазин у селі та зну­щався з рідної тітки Надії, маминої се­стри.

— Що він з нею творив… — згадуючи, хапаються за голови люди.

За словами односельчан (і це під­тверджено у матеріалах справи), 16-річ­ний Богдан і 48-літня Надія тривалий час мали сексуальні стосунки. Кажуть, юнак жінку і ґвалтував, і користався її безпо­радним станом, коли та була настільки п’яною, що давала робити із собою мало не все що завгодно. Хоча в той час жила зі співмешканцем. Намагався втрутитися у ситуацію син Надії, який мешкає дале­ко, — просив Богдана лишити у спокої ма­тір. Та юнак хіба слухав? Врешті дійшло до того, що Надія сама звернулася по допомогу в поліцію. Адже Богдан десь за пів року до трагедії брав тітку в заручни­ки, вимагав викуп у поліції, змушував її, погрожуючи ножем, цілувати йому руки та ноги… За скоєне тоді отримав умов­ний термін.

Очевидно, через безкарність його тяг­нуло на інші «подвиги».

— Чому Богдан вчепився саме до цієї жінки? — запитала я у знайомих родини.

— Бо шукав слабшу за себе.

— А чому матір не вплинула на сина?

— Там, мабуть, і їй погрози були — вона з вітчимом спала, закрита на замок, від нього ховалися. Впливу на Богдана ніхто не мав.

Перед убивством натягнув на палець мамину обручку

На початку лютого торік село здриг­нулося: Надію знайшли мертвою з поні­веченим обличчям. Була жорстоко убита у себе вдома. Стало відомо, що напере­додні жінка мала з кимось статевий кон­такт. Підозра впала на Богдана.

Коли почали з’ясовувати обставини, виявилося, що він гостював у тітки. Та у залі суду стверджував, що до убивства не причетний. Розповів, що «заглянув» до родички вночі. Мовляв, вони разом вживали алкоголь і займалися сексом. Коли від неї йшов, Надія була жива.

Того дня хлопцеві вдома спокійно не сиділося. У матеріалах справи йдеться, що він для чогось взяв мамину обручку й натягнув собі на безіменний палець лівої руки. Перстень був тісненький, й само­стійно зняти його не зміг. Спробував роз­рубати прикрасу сокиркою та розсік па­лець. Тому викликав «швидку» й поїхав до лікарні.

Там рану зашили й хворого відпус­тили. Однак додому повертатися він не поспішав. Дорогою зустрів знайомого — випили добряче. Тоді посварилися, по­билися, Богдан відібрав у чоловіка кілька гривень й знову подався до тітки.

Кров патьоками стікала зі стелі

Це була обідня пора. Богдан ствер­джував, що лише переступив поріг і крізь прочинені в кімнату двері побачив, що тітка лежить у крові. Мовляв, відразу по­біг про все розповісти матері. А та чо­мусь його звинуватила: «Допився й таке зробив!». Богдан начебто через це так розсердився, що не тямив себе від люті і став вдома трощити все підряд. Так хотів довести, що не винен.

Картина, яку побачили слідчі, була шо­куюча. Жінка лежала у калюжі крові, голо­ва була «пришпилена» до підлоги детал­лю від автомобільного насоса. Поруч з тілом валялися пляшка та два стаканчи­ки. Неподалік — яблуко та цукерки. До­вкола все було забризкане кров’ю — па­тьоки виднілися навіть на стелі. На дивані лежав камінь та ніж.

Експерти дійшли висновку: убивця перед смертю зґвалтував свою жерт­ву, скориставшись її безпорадністю че­рез серйозне сп’яніння (вміст алкоголю в крові становив 3,9 проміле!), а тоді вбив, лупцюючи по голові каменем та автомо­більним насосом.

Слідство дійшло висновку: вбив саме Богдан. І на підтвердження надало чима­ло доказів. Знайшлися свідки, яким хло­пець відразу після злочину сам у всьому зізнався.

«Мені сина шкода. І сестру теж»

Кримінальну справу розглядали у за­критому судовому засіданні у селищі Шацьку. Захист намагався спростувати чимало доказів, та суд звинуватив юнака в умисному вбивстві. А психіатрична екс­пертиза засвідчила: на момент скоєння злочину хлопець міг керувати ситуацією та повністю усвідомлює обставини, не­зважаючи на те, що має певні розлади.

За звіряче убивство нелюду дали лише 7,5 року позбавлення волі! «Доплю­сували» ще рік невідбутого покарання за попередній злочин. Також з убивці стяг­нуть понад 46 тисяч гривень судових ви­трат.

У Кортелісах, почувши про таке м’яке покарання, усі шоковані.

— За таке довічне треба давати! — твердять в один голос. — Це ж як він ви­йде з тюрми, людям страшно буде носа висунути на вулицю…

Ми зустрілися з мамою Богдана, аби запитати про причини такої жорстокості її меншого сина. Жінка з сумом глянула мені в очі:

— Ви мене пойміть як матір. Мені сина шкода. І сестри шкода. А чого він так зро­бив… Я нічого говорити не буду.

А потім додала:

— Він у нас все мав. Кімнату окре­му, плазму свою (плазмовий телевізор. — Авт.). Вирішив після дев’ятого кла­су вступати — вступай. Хочеш сережку у вухо — на тобі сережку, хочеш дві — на дві… В поліції, як взяли телефон Богдана, нам сказали, що він в Інтернеті був учас­ником групи «Кити» (мова про групу «Си­ній кит», організатори якої доводили під­літків до самогубства. — Авт.).

— Старший син — добра дитина. А цей… — махнувши рукою, додав вітчим. — Він і на матір з ножем кидався.