Передплатити Підтримати

«Вчора від спеки «помирали», сьогодні під дощем мокнемо…»

Просто неба на нейтральній території пішохідного пункту пропуску Шегині-Медика люди годинами стоять, аби перейти до Польщі

Фото Держприкордонслужби

Другий тиждень на пішохідному переході Шегині-Медика — армагеддон. Чи то спека, чи то злива — у пошуках кращого життя Україну щодня покидають дві з половиною тисячі українців. Це втричі більше, ніж тих, хто повертається на рідну землю. Без санітарно-гігієнічних засобів, без соціальної дистанції — у таких умовах люди годинами стоять, аби пройти на територію Польщі.

Від початку червня черга зросла удвічі

Перед входом до української митниці люди із клунками нала­штовуються на виснажливе очі­кування попереду. Очікування може тривати до дев’яти го­дин…

У зв’язку з карантином по­ляки почали ретельніше пере­віряти українських заробітчан. Так складну ситуацію поясню­ють у прикордонній службі. До Польщі нині можуть потрапи­ти лише, якщо їдуть на робо­ту на запрошення чи з робочою візою. Туристам із біометрич­ним паспортом наразі до сусі­дів зась. Відповідно, додатко­ва робота займає більше часу. «Польські прикордонники здій­снюють температурний скри­нінг, — розповідає в. о. началь­ника Західного регіонального управління державної при­кордонної служби Олексій Га­вель. — Окрім того, доскона­ло перевіряють документи та зв’язки між заробітчанином та роботодавцем. Вимагають но­мер телефону, щоб дізнатися, де будуть жити громадяни Укра­їни і яка мета їхнього перебу­вання». Річ у тім, що перед тим, як почати працювати, заробіт­чанин має відбути два тижні об­сервації.

Близько 76 тисяч осіб уже перетнули пішохідний перехід із 16 травня, від часу, коли за­працював кордон. З кожним днем ситуація ускладнювалася, і на початку червня черга зросла удвічі. Нині на пішому переході часом може зібратися до пів ти­сячі людей.

Митники та прикордонни­ки запевняють, що роблять усе можливе, аби полегшити очіку­вання українців у черзі. Началь­ник митного посту Віктор Гла­дун розповідає, що залучили увесь персонал, котрий дозво­ляє за хвилину пройти україн­ську митницю на вхід і на вихід. Виставили сміттєві контейнери та лавки, дозволили користува­тися туалетом, чого досі на пі­шому переході не було. «Дві ма­шини сміття вивозиться за добу, — каже пан Віктор. — З магази­ном безмитної торгівлі налаго­дили постійне підвезення води. Роблять каву та чай. Ціни укра­їнські, кожен може собі дозво­лити. З продуктами важче, бо це заборонено вимогами без­митної торгівлі». У прикордонній службі переконують, що домов­ляються про те, щоб польська сторона збільшила кількість працівників, але наразі цього зробити неможливо.

«Разом із Міністерством інф­раструктури та Міністерством закордонних справ домовляє­мося із польською стороною, аби відновити рух залізничних потягів, які одночасно можуть перевозити сімсот людей. Це знизить напругу та полегшить роботу пішохідного переходу», — підсумовує в. о. начальника Західного регіонального управ­ління державної прикордонної служби Олексій Гавель. Прикор­донники наголошують, з укра­їнського боку немає обмежень, пов’язаних з карантином для громадян, які прямують за кор­дон. Уся затримка у Польщі.

«Після трьох годин очікування кінця черги не видно»

Днями прикордонники разом із рятувальниками для комфорту людей змайстрували захисні на­мети, де можна відпочити, схо­ватися від спеки чи дощу, попити води. Якщо мати зі собою харчі, то під навісом можна й перекуси­ти. Встановили його одразу після виходу з української митниці.

Фото авторки

Утім, люди такими зручнос­тями не надто задоволені і ко­ристуються рідко. Втомлені, з величезними валізами чекають у черзі, аби якнайшвидше по­трапити на польську сторону. Намет здебільшого пустує, пе­рехожі тут не затримуються, бо хочуть якнайшвидше потрапи­ти у сусідню країну. «Накриття мало б бути вздовж коридору, де люди стоять, — обурюєть­ся один із українців. — Люди хо­чуть якнайшвидше потрапити на польську сторону, а не бігати туди й назад. Треба свою чергу пильнувати. Вчора люди тут від спеки „помирали“, а сьогодні мокнемо під дощем. Ще захво­ріємо до біди. А ще й туалетів бракує. Десь один, і то платний — десять гривень хочуть».

Дехто у дорозі вже не один день. Віктор Колодка до поль­ського кордону їхав через усю країну. Чоловік родом зі Сум, у наших сусідів працюватиме на складі. Каже, попередньо дізна­вався про ситуацію на кордоні, тож знав, що буде нелегко. «Піс­ля трьох годин очікування кінця черги ще не видно. Мінімум ще зо три години треба стояти. На двієчку умови тут, — ділиться вра­женнями Віктор Колодка. — Дощ, накриття жодного, усі вже мокрі. Я не вперше їду до Польщі, але раніше такого не було. До каран­тину автобусами їздили, дуже швидко кордон проходили, тепер доводиться годинами стояти».

Серед натовпу людей є й такі, хто не надто переймається не­комфортними умовами, бо спо­дівався на гірше. «Стоїмо, че­каємо своєї черги. Трошечки дощ, але намагаємося дистан­ції дотримуватися, маски має­мо. Черга поступово просува­ється», — каже пані Катерина.

Деяких відчайдухів після ба­гатогодинного очікування ще з ночі до Польщі не пропусти­ли. Чи то не могли переконливо пояснити мету поїздки, чи мали неналежно оформлені докумен­ти?.. Тим часом Прикордонна варта Республіки Польща пові­домила про рішення відновити рух автотранспорту через пункт пропуску «Медика». Наскільки це вирішить проблему — поба­чимо.

А тим часом…

Акурат під час спілкування прикордонників з представ­никами ЗМІ трапився курйоз­ний інцидент. Кілька охочих потрапити до Польщі жіночок взялися… перелазити через прикордонну огорожу прямо на очах стражів державних рубежів. Відео з цим інциден­том виклав на своїй сторін­ці у Facebook журналіст Юрій Мартинович.

Львів-Шегині-Львів