Передплатити Підтримати

Сміттєві ігри: повернення

Львівське сміття – чи не найполітизованіша тема в країні і чи не найзгадувані­ший «персонаж» українських ЗМІ упродовж останніх 4 років.

Сергій Бабак

Час від часу його на­чебто знаходять то тут, то там, створюючи в серед­ньостатистичного читача чітку асоціацію: якщо сміття, то обов’язково львівське. Попри це, ані доказів, ані серйозних підстав вважати, що відходи — саме зі Львова, — найчастіше просто немає, кажуть у Львівській мерії, або ж раптом виявляється, що на вивезення є офіційні документи. Самі ж звину­вачення, за дивним збігом обставин, починають активно з’являтися лише напередод­ні виборів. Кому вигідна полі­тизація львівського сміття, чи справді пов’язані його начеб­то незаконні мандри поліго­нами й прийдешня боротьба за крісло мера, а також куди, все-таки, вивозять відходи з міста, «Високий Замок» роз­питав у заступника міського голови Львова з питань без­пеки Сергія Бабака.

Про процес

Щодня мешканці та гос­ті Львова залишають по собі близько 620 тонн сміття, які потрібно кудись вивозити — позаяк місцеві Грибовичі від­ходи не приймають. Четверти­ну з них місто возить у межах Львівщини сміттєвозами, ре­шту ж доводиться вантажівка­ми транспортувати в інші об­ласті.

«Як виглядає вивезення на далекі відстані? Отже, сміттєвоз їде по Львову і збирає сміття зі своїх майданчиків, везе до най­ближчої станції зважування, аби визначити вагу, тоді вивантажує його на станції перевантажен­ня. Після того, як назбируєть­ся сміття, його знову важать та вантажать у машини місткістю 16−20 тонн, які вже везуть відхо­ди до місць захоронення», — по­яснює Сергій Бабак.

Такі послуги міським пере­візникам сміття надають так звані контрагенти — компанії або ФОП, які укладають із ними офіційні угоди. А після захоро­нення ТПВ останні надають до­кументальне засвідчення ро­боти — з підписами, печатками та актами прийому сміття. А вже місто щодня зводить ба­ланс — скільки забрали, скільки зважили та скільки, врешті, ви­вантажили. А вже, опираючись на ці дані, перевізникам ком­пенсовують роботу на далеких відстанях, а містам Львівщини, з якими є домовленість на при­йом сміття, — надають спеці­альні субвенції.

Однак у травні місцеві пра­воохоронці заявили про схе­му розкрадання коштів — мов­ляв, контрагенти скидали сміття на Львівщині, а за документа­ми — в іншій області. За словами Сергія Бабака, якщо факт під­робки документів підтвердить­ся, то повна юридична відпові­дальність — на контрагентах, які й отримають покарання.

«Якщо контрагент подає пе­ревізнику документ із мокрою печаткою, то він сприймає його як оригінал. Якщо ж цей доку­мент підроблений, то це вже справа криміналістів. Тож ми надали поліції всі документи, які можуть допомогти слідству», — додав заступник мера.

Про Сквиру, Рівне та інше

Цього місяця ситуація отри­мала продовження. Так, у низ­ці ЗМІ з’явилась інформація, що на полігоні поблизу міста Скви­ри, що на Київщині, поліція за­тримала 3 вантажівки зі сміттям. Вердикт — львівське. Сергій Ба­бак одразу ж виїжджає в містеч­ко, попередньо зустрівшись із перевізниками та отримавши від них усі необхідні документи. На зустріч із заступником мера при­йшли міський голова Сквири, місцеві депутати та поліція. Та на них чекало розчарування. Сміт­тя таки львівське, однак право на захоронення його на сквирсько­му полігоні підкріплене угодою.

«Про кожен такий випадок я можу розповідати як про окре­му детективну історію, і ситуа­ція у Сквирі є дуже показовою, — каже пан Бабак. — Я привіз до­говір із полігоном і кажу: то ви розносите на всю Україну, що Львів нелегально щось вам за­віз, а самі не знаєте, що маєте договір на прийом сміття? Го­дину ми розмовляли, питання було зняте, у нас попросили ви­бачення. Цікаво, що коли лише з’явилось повідомлення, його передрукували всі ЗМІ, то піс­ля спростування ситуації інфор­мацію не дав ніхто. Тож багато в кого і справді складається вра­ження, що наше сміття невідомо куди мандрує, що нема обліку».

Інший нещодавній випа­док із тією ж «дійовою особою» трапився на Рівненщині. Похо­дження сміття тут обґрунтува­ли наявністю кількох львівських чеків. До речі, викинули його не на полігон, як у Сквирі, а за 50 км від нього.

«Ми не возимо відходи на Рівненщину. Цього ж дня я мав розмову із сільським головою, підписав клопотання до керів­ника Нацполіції області, аби провели розслідування й при­тягли винних до відповідаль­ності. Від нас — повне сприян­ня, адже ситуація підставляє Львів. Оскільки село маленьке, ми оплатили їм послугу пере­везення сміття на полігон. Тоді всі центральні канали показа­ли, що Львів засмічує Україну, а допомога лише підтверджує, що відходи наші», — додає пан Бабак.

Прокоментував незвичну ак­тивізацію сміттєвої теми й місь­кий голова Львова Андрій Са­довий. Каже: у справи — чіткий політичний підтекст, і цим, у розпал передвиборчого проце­су, сповна користають різнома­нітні партії.

«Пригадую, коли була сміт­тєва блокада, проросійські ка­нали показували купу сміття, а зверху — візитка Садового. Мов­ляв, оце точно львівське сміття! Я звернувся до Верховної Ради, щоб там створили слідчу комі­сію й вивели на чисту воду тих, хто організовував сміттєву бло­каду. Наша Збиранка закрита, тож ми возимо сміття на різні полігони, а політичні сили, тим часом, це використовують».

Тож єдиний вихід, який ба­чить мерія, аби уникнути по­літичних спекуляцій на «сміт­тєвому» ґрунті, — облаштувати власний регіональний полігон, фінансову частину якого Львів готовий взяти на себе. Однак із земельною ділянкою під ньо­го область за останні роки так і не визначилась. Та це вже геть інша історія.

А тим часом…

Для міської дитячої лі­карні планували придбати унікальний цифровий рент­ген-апарат із функцією то­мографії. Однак депута­ти це рішення провалили, а натомість запропонували придбати апарат за кошти, передбачені на вивезення відходів. Лікарня ж катего­рично проти.

«Невідомо, якою буде ситуація із вивезенням сміття до кінця року, і скільки для цього потрібно буде коштів. Такою ціною — за рахунок безпеки і сані­тарного добробуту міста — апарат купувати не мож­на, хоч він нам і дуже потрі­бен. Упевнений, що здоро­вий глузд переможе, і його придбають іншим спосо­бом», — коментує ситуа­цію головний лікар закла­ду Дмитро Квіт.

Меланія Квятковська