Передплатити Підтримати

«Продати все, що не продали до нас»

Саме під таким гаслом відпрацював уряд перші сто днів

Економічні досягнення уряду Гончарука важко оцінювати, адже наразі країна живе за бюджетом, прийнятим попередньою владою, а більшість свіжовичавлених з парламенту законів набудуть чинності уже з нового року. Основним маркером діяльності уряду є закон про бюджет-2020. Саме з цього документа можна зробити висновки, наскільки реалістичним є виконання програми уряду на найближчі п’ять років.

Прийнятий вчасно (до 1 грудня) закон про бю­джет для України — рід­кість. За останнє десятиліття це вдалося лише раз уряду Грой­смана (бюджет на 2019 рік при­йняли 23 листопада). Основний кошторис країни цього року прийняли ще швидше — Верхо­вна Рада проголосувала за за­кон у другому читанні 14 листо­пада. Однак Дмитру Разумкову знадобилось понад два тижні, аби підписати закон. Ймовірно, за цей час текст трохи підчисти­ли. Тож на підпис Зеленському його скерували лише 2 грудня.

Експерти сходяться на тому, що «вчасне прийняття» — це чи не єдиний позитив цього зако­ну. Економіст Андрій Новак вва­жає, що в цілому бюджет-2020 списаний з бюджету-2019 року. У ньому замінили частину цифр і показників, але радикальних змін там немає.

Презентуючи програму роз­витку на наступні п’ять років, Олексій Гончарук пообіцяв, що економіка за цей час зросте на 40%. Тобто щороку ВВП має зростати в середньому на 5%. При цьому у бюджеті на 2020 рік закладено зростання ВВП лише на 3,7%, а інфляція — 5,5%.

Високі зарплати та пенсії будуть. Колись…

На відміну від своїх самовпев­нених колег, які перед виборами «ляпнули» про зарплати вчителям на рівні 4000 доларів, Гончарук обіцянок великих зарплат і пен­сій не дає. За його словами, пен­сії будуть не нижчими за прожит­ковий мінімум. Утім, вони й зараз формально не нижчі — з 1 груд­ня мінімальна пенсія становить 1638 гривень. Саме таким є про­житковий мінімум для осіб, що втратили працездатність. Зви­чайно, такий мінімум далекий від реального. За словами самого Гончарука, реальний прожитко­вий мінімум на сьогодні приблиз­но 4500 грн. І уряд обов’язково встановить такий показник… ро­ків так через десять. Бо для того, аби забезпечити прожитковий мінімум на рівні 4500, треба, щоб економіка зросла відсотків на 33, підрахували в уряді.

Субсидій наліво і направо теж не роздаватимуть. У бюджеті на наступний рік зменшили видат­ки на субсидії приблизно на 8,3 мільярда. Урізавши витрати на субсидії, уряд урізав і кількість субсидіантів — 1 травня наступ­ного року обов’язковий платіж домогосподарств збільшиться з 15 до 25%.

Спиртзаводи віддадуть у приватну власність

Чи не перша справа, за яку взялось нове керівництво Мінекономіки, — приватизація тих об’єктів, які не встигли прива­тизувати за попередньої вла­ди. Як заявив міністр економ­розвитку, торгівлі та сільського господарства Тимофій Мило­ванов, з 3 643 об’єктів, які нині контролює держава, лише 300 мають залишитися у держав­ній власності, зокрема ті, що за­безпечують безпеку держави, є природними монополіями чи надають послуги, які не можуть надаватися приватниками. Уже навіть затвердили етапи підго­товки і проведення приватизації перших 800 державних підпри­ємств. За словами міністра, під­приємства, які існують лише на папері, треба ліквідувати, інші — приватизувати, щоб «переста­ли красти і з’явився справжній господар». Іншими словами, ті підприємства, які можуть при­носити прибуток, треба відда­ти «господарю». Зокрема, з мо­лотка підуть спиртові заводи, які досі були виключно у держав­ній власності. Навряд чи мож­на знайти такий же прибутковий бізнес, як виробництво спирту.

У бюджеті на 2020 рік дохо­ди від приватизації заплановано на рівні 12 мільярдів гривень. За словами економічного експер­та Олексія Куща, розподіл до­ходів від приватизації дивний: шість мільярдів від великої при­ватизації, стільки ж — від малої. «Якщо говорити про приватиза­цію великих підприємств, сума явно занижена. Бо лише вартість „Центренерго“ має бути 6−7 мі­льярдів. „Одеський припорто­вий“ — ще 4,5 млрд. Чи вони зби­раються ті підприємства продати за копійки? Натомість від прива­тизації малих підприємств шість мільярдів навряд чи вдасться отримати, адже йдеться насам­перед про об’єкти нерухомості. Вся більш-менш цінна нерухо­мість уже була розпродана», — каже Олексій Кущ.

Ринок землі: задовольнити всіх не вийде

Чи не найбільше переполоши­ла українців новина про скасу­вання мораторію на продаж зе­мель сільгосппризначення. Про те, варто чи не варто продава­ти землю, дискутують навіть жи­телі багатоповерхівок, які у селі й не бувають. Але маємо те, що ма­ємо, — з жовтня наступного року земля має стати товаром. Закон поки що прийняли лише у першо­му читанні, але, маючи таку моно­більшість, «слуги» приймуть без проблем все, що треба.

Заради справедливості варто сказати, що продаж землі — іні­ціатива не стільки уряду Гонча­рука, скільки «Слуг народу» за­галом, і тих, хто за ними стоїть. Роль уряду тут технічна — підго­тувати реєстри та забезпечити можливість функціонування так званого ринку. Утім, фермери уже зараз заявляють, що ринку як такого не буде, а землю ску­плять в основному потужні агро­холдинги, що спеціалізуються на вирощуванні високорентабель­них культур для експорту.

Олексій Гончарук заявив, що уряд не намагатиметься задо­вольнити усіх, вирішуючи питан­ня, які стосуються продажу зем­лі. «Ми не можемо задовольнити усіх, наше завдання — балансу­вати інтереси всіх стейкхолдерів (а не однієї певної групи), вста­новлювати прозорі правила гри і підтримати чесну конкуренцію. Ця реформа робиться, в першу чергу, для українців та в інтере­сах українців… Земельна рефор­ма — це не про розпродаж землі, це про відновлення справедли­вості та про права людини само­стійно вирішувати, що робити зі своїм паєм: продати, працювати на ньому чи здавати в оренду», — заявив прем’єр.