Передплатити Підтримати

Між Садовим і Козловським пробігла чорна кішка?

Міський голова Львова вперше публічно звинуватив найбагатшого депутата ЛМР в організації протестів проти себе

Тим часом пікет під Ратушею триває... Фото: День

Андрій Садовий у своєму відеозверненні попросив правоохоронні органи перевірити причетність бізнесмена Григорія Козловського до організації і «замовлення нападів псевдоактивістів».

«Прошу правоохоронні органи пе­ревірити причетність до організації і замовлення нападів депутата міської ради від Блоку Петра Порошенка Гри­горія Козловського, який називає себе співвласником тютюнової фабрики і ве­ликої будівельної компанії Avalon. Він неодноразово погрожував працівни­кам міської ради. Особливо часто по­грожував жінкам, які працюють у місь­кій раді», — заявив мер Львова.

Нагадаємо, каталізатором протес­тів стала одіозна ухвала про припи­нення торгівлі алкоголем у МАФах (кі­осках), яку прийняли на сесії ЛМР ще 4 квітня. Далі конфлікт розвивався по висхідній. Під стінами Ратуші з’явився наметовий табір, де громадські ак­тивісти оголосили безстрокову акцію протесту за відставку мера Садового. Серед вимог, крім запровадження пе­рехідного періоду для торговців алко­голем, — пояснити, чому місто випла­тило 20 млн грн фірмі власника заводу ЛАЗ, громадянину Р Ф Ігорю Чуркіну, чому надали елітні квартири трьом чи­новникам ЛМР, а також вимагали за­безпечити житлом учасників АТО, інші.

Голова фракції БПП у ЛМР Петро Адамик, голова фракції «Свободи» Маркіян Лопачак і член фракції БПП Григорій Козловський зареєструва­ли ухвалу про дострокове припинен­ня повноважень мера Львова. «Інтерес хлопців простий. Позбавити місто легітимного мера і грабувати з розма­хом», — прокоментував цю подію Садо­вий. Але кульмінацією протестів стало 29 травня, коли велика група «псев­доактивістів» взяла штурмом Ратушу. Вони побили керівника департамен­ту Євгена Бойка, вривались у кабіне­ти Ратуші, погрожували працівницям. Одній молодій чиновниці, яка є вагіт­на, стало погано, викликали «швидку». Міський голова звернувся до правоохоронців, звинувативши їх у бездіяль­ності (як згодом повідомив він на се­сії, цього дня він був у відрядженні, у Львові його не було, а то б обов’язково був би в епіцентрі подій). Далі конфлікт став вщухати, 4 червня активісти при­брали частину наметів з-під Ратуші та сіли за стіл переговорів із міськими чи­новниками.

Зрештою, протести під Ратушею і навіть штурми ми вже бачили. Однак вперше Андрій Садовий звинуватив конкретну людину (ба більше — Григо­рія Козловського, з яким у нього досі були начебто добрі стосунки) в органі­зації протестів проти себе. Раніше Ан­дрій Іванович волів «загортати в папір­ці» такі месиджі, безособово волаючи до правоохоронців, що вони не захи­щають мерію…

Однак на тих, хто чекав розвитку теми звинувачення Козловського у чет­вер, 6 червня, під час засідання сесії ЛМР, чекало розчарування. Хоча на­мети під Ратушею й були, але в мерію ніхто не рвався. До того ж вона була оточена потужним кордоном правоохоронців і навіть спецпризначенців. На площі Ринок та у дворі Ратуші чергу­вали поліцейські автобуси. Спокійний настрій у сесійній залі навіював думку, що сторони конфлікту вже згрубша ді­йшли порозуміння. Андрій Садовий без проблем запропонував провести годи­ну запитань депутатів до міського голо­ви, за що і проголосували. Хоча від де­путатів часом і лунала нищівна критика у бік мера, особливо від «свободівців», він сприймав її миролюбно, називаючи «риторичними запитаннями».

Григорій Козловський під час пленарного засідання сесії. Фото авторки

Ухвалу про дострокове припинен­ня повноважень міського голови ніх­то не педалював, її не було у порядку денному. Із вуст голови фракції «Сво­боди» Маркіяна Лопачака довідалися, що ухвала в роботі, буде винесена на одне з наступних засідань ЛМР. Термін розпливчастий… Журналіст «ВЗ» у ку­луарах сесії безрезультатно намага­лася довідатися від депутата Григорія Козловського, як він сприймає персо­нальні звинувачення Андрія Садово­го в організації протестів проти себе. Григорій Петрович поклав мені руку на плече і сказав: «Я коментарів не даю. Чому я маю їх давати? Я ніколи, ніко­му, за жодних умов коментарів не даю. Придумайте собі самі мій коментар, добре?».