Передплатити Підтримати

Прощавайте, жеки!

Житловий фонд Львова до кінця року спишуть із балансу місцевих рад. Львів’янам залишається півроку, аби визначитися, хто управлятиме їхніми будинками

Малюнок авторки

Питання створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (як альтернатива — передачі будинків на обслуговування управлінським компаніям) знову постало на порядку денному. Депутати Львівської міської ради на останній сесії ухвалили одне з найважливіших рішень, яке стосується кожного, — «Про врегулювання питання управління багатоквартирними будинками та їх обслуговування у Львові». Це черговий крок, аби сказати «па-па» радянським комунальним відносинам між мешканцями та жеком.

До 1 січня 2019 року ра­йонні адміністрації мають списати житлові будинки з балансу місцевих рад. А меш­канці — визначитися щодо по­дальшої форми управління бу­динком: або створити ОСББ, або передати будинок на обслу­говування управлінській компа­нії, або взяти будинок на само­обслуговування.

Поки мешканці визначати­муться з формою управління бу­динком (тобто до кінця року), будинок буде і надалі обслугову­вати ЛКП (колишній жек. — Авт.). Бо ще діють угоди, укладені між мешканцями і ЛКП на обслуго­вування будинків комунальної власності. Таких будинків у Льво­ві 7644. Після нового року ЛКП вже не буде обслуговувати ці бу­динки, натомість мешканці ма­тимуть на визначення ще три мі­сяці — до 1 березня 2019 року. Якщо й доти не визначаться, тоді Львівська міська рада оголосить конкурс, у результаті якого буде визначено і призначено управи­теля кожного будинку.

«Ця реформа насправді вже почалася у Львові, — доповідала з трибуни сесії директор депар­таменту житлового господар­ства та інфраструктури ЛМР Ірина Маруняк. — У нас назагал є 9471 будинок: з них 7644 — у ко­мунальній власності і 1268 ОСББ. Щотижня створюється 2−3 нові ОСББ, 45 будинків — уже на обслу­говуванні в управлінських компа­ніях, 266 — на самообслуговуван­ні. Є будинки, де створено ЖБК».

За словами депутата Вале­рія Веремчука, ця ухвала сто­сується 70% мешканців Львова. Аби львів’яни активніше визна­чалися із подальшим управлін­ням будинком, на сайті міськра­ди розмістять інформацію про всі чинні управлінські компа­нії, які є у Львові. Ухвала покли­кана змінити філософію став­лення власників квартир до спільного майна. Усі мешканці багатоквартирного будинку від­повідальні за те, що робиться у під’їзді, біля будинку, ця ухвала дає їм право вибирати, хто буде обслуговувати цю територію.

«Досі існувала колізія — буди­нок у комунальній власності (де­які — у державній), а всі кварти­ри приватизовані, — виступала на користь ухвали депутат ЛМР Любов Давидович. — Це нело­гічно. Що дає ухвала? Будинок списується з балансу міста, але це дає можливість людям ство­рити ОСББ чи інші форми управ­ління. ОСББ матиме можливість брати участь у програмі „Теплі кредити“ (утеплення будинків, кошти на яке пропорційно ви­діляються з держбюджету, бю­джету місцевих рад та за кошти мешканців, яким пропонують взяти кредит. — Авт.)».

Незважаючи на те, що зага­лом депутати підтримали «до­леносне» рішення, запитання до його творців у залі були. Депу­тат Олег Сорочкін поцікавився, за який кошт утримуватимуться будинки історичного ареалу міс­та, але поза зоною ЮНЕСКО: «Пе­реважно програмами підтримки ОСББ користуються великі будин­ки, розташовані на Сихові та в ін­ших районах. У Львові є великий історичний ареал, де розташова­ні класичні будинки, побудовані у другій половині ХІХ століття. Є такі будинки на 2−3 поверхи, де є 8−10 квартир. Там люди не матимуть достатньо коштів на утримання будинків. Чи після списання з ба­лансу місто вкладатиме достатньо коштів у ремонт будинків, яким більш ніж 100 років? Зараз лево­ва частка цих будинків ремонту­ється за титульними списками (це перелік будинків, у яких необхідно провести роботи із капремонту. Кошти на проведення капремон­ту виділяє виконком ЛМР щороку, відповідно до цих титульних спис­ків. — Авт.). Бо гроші, які мешкан­ці платять за квартирні послуги, не перекриють того, що районні ад­міністрації включають у титульні списки. Якщо місто не буде вкла­дати коштів у ремонт цих будинків, то через 10−20 років вони будуть масово валитися. Тому пропо­зиція — розробити програму під­тримки належного стану житлових будинків у межах історичного аре­алу Львова».

Ірина Маруняк повідомила, що на сьогодні у Львові діють дві програми фінансування ремон­тів у житлових будинках. Пер­ша — програма співфінансуван­ня, де 70% коштів виділяє місто, а 30% - мешканці (члени ОСББ). Друга — програма «Теплий дім», якою можуть скористатися та­кож будинки ОСББ. Ці програми діятимуть і після списання бу­динків із балансу міста.

…Отже, львів’янам залиша­ється півроку, аби визначитися, хто управлятиме їхніми будинка­ми. Далеко не усі в захваті від та­ких реформ. 60-річна мешканка високоповерхівки у Сихівсько­му районі пані Ганна обурю­ється: «Нам кажуть — тепер ви господарі у своєму будинку, від­повідаєте за всі приміщення, які є у ньому, в тому числі місця загаль­ного користування. Навіщо мені таке господарство? Наш багато­квартирний дев’ятиповерховий будинок не ремонтувався з ра­дянських часів. Підвали підто­плюються, дах протікає. У будин­ку живуть самі пенсіонери. Зараз голова ОСББ чи управлінської компанії „заспіває“, що треба ша­лені кошти на ремонт. Скажуть, що маємо брати кредит. А як не зможемо виплачувати, то нас із квартир повиселяють?»