Передплатити Підтримати

Ольга ХАРЛАН: «У нас було забагато змагань. Це вплинуло на результати»

На думку лідера шабельної збірної України, «деякі старти можна було пропустити – щоб підійти до чемпіонату світу в хорошій формі».

Олімпійська чемпіонка Ольга Харлан розповіла також про те, як підбирала ключик до своєї чи не головної суперниці - росіянки Софії Великої.  І про те, чому на тренуваннях уникала поєдинків зі своїм чоловіком, шаблістом Дмитром Бойком...  

- Передолімпійський сезон вийшов у вас неодно­значним. Уже зрозуміли, чому на головних стартах не вдалося показати максимум?

- Не знаю, як коментують цю серію невдач тренери... Моя позиція — у нас було забагато змагань. Я та інші наші дівчата втомилися від безперервної низки стартів. У мене практично не залишалося внутрішніх ресурсів. Фізично дуже погано почувалася. Це вплинуло на результат... Деякі старти можна було пропустити, щоб до чемпіонату світу підійти у хорошій формі.

- Попередній сезон тривав довше, аніж зазвичай, а новий розпочався раніше. Вам дадуть можливість компенсувати відібраний календарем змагань відпочинок?

- Так, часу на відпочинок було обмаль. Початок сезону замість листопада перенесли на перші дні жовтня. Нам, шаблісткам, особливо не поталанило: серія турнірів у нас завершується пізніше, ніж в інших. Невеличке міжсезоння буде у квітні, коли завершиться основний етап олімпійського відбору. Кілька тижнів, сподіваюся, вдасться передихнути. Потім на нас чекає чемпіонат Європи, після якого настане черга напруженої роботи — підготовки до Олімпійських ігор.

- Уперше від вас доводиться чути, що вам набридло фехтування... Як відпочивали від роботи?

- Спочатку десять днів були у Болгарії. А потім нашу команду повезли до Ізраїлю на відновлювальний збір. Чи можливо фехтувальнику повністю абстрагуватися від фехтування? Звичайно. Щоб підтримувати себе у формі, достатньо бігати, стрибати, плавати тощо.  А ось на зброю краще взагалі не дивитися.

- Ваш чоловік Дмитро Бойко також захищав кольори української збірної з фехтування на шаблях. Невже вам вдається уникати обговорень поєдинків?

- Не вдається. Навіть коли під час обіду спілкуємося на буденні теми, розмова повернеться до фехтування... А ось на доріжці ми з Дмитром намагалися зустрічатися якомога рідше - аби потім менше сперечатися. Чоловік часто перемагав мене, а я через це засмучувалася. Мене будь-які поразки засмучують.

- У Ріо-де-Жанейро, якщо усі попередні олімпійські поєдинки складуться прогнозовано, ви зустрінетеся на доріжці або з американкою Меріел Загуніс, або з лідеркою світового рейтингу, росіянкою Софією Великою. Який з цих можливих поєдинків воліли б відкласти насамкінець?

- Мені байдуже. Неможливо сьогодні робити якісь прогнози, виходячи з поєдинків попередньої Олімпіади в Лондоні — минуло надто багато часу. Зі Софією після тих подій ми провели чимало очних зустрічей. Дай Боже, щоб ми зустрілися у фіналі. Та не буду нічого загадувати наперед. Маю бути готовою до всього!

 Загалом, до кожного замка можна підібрати ключ. Я довго шукала ключик до Софії і, нарешті, знайшла. Щоразу я фехтувала з Великою по-різному, вигадувала усе інші й інші варіанти. Головне — це мій внутрішній, психічний настрій. Виходячи з цього, обираю тактику... А ось із Меріел я не фехтувала уже дуже давно. Поки що рахунок наших зустрічей на мою користь. Але Загуніс завжди важко протистояти. Американка досвідчена і розумна — обдурити її складно. Тим і цікаві наші з Меріел поєдинки... У Соні більш силове фехтування, а Меріел — тонкий тактик і гравець. 

- Тривалий час ви у команді були наймолодшою. До кого з подруг по команді зверталися за порадою?

- До Олени Хомрової, адже вона була трішечки старшою за нас, чи до Галі Пундик. При цьому спілкувалися завжди на рівних. У новій команді за віком я знову наймолодша - Олена Вороніна за мене на кілька місяців старша. Але ні тоді, на Іграх у Пекіні, ні тепер, коли наближається Ріо, вік не відігравав у команді жодної ролі. У мене є досвід, і коли дівчата хочуть почути мою думку, не відмовляю. На зборах живу в одній кімнаті з Галею, а на змаганнях мене селять разом з Оленою Вороніною. Буває, розкидаю кімнатою свої речі. Та поки що дівчата мені за це не дорікали. Коли після тренування бачу в кімнаті безлад, сама намагаюся прибрати... Галя — компанійська людина, з нею є про що поговорити. Її поради безцінні. Олена дуже акуратна. Сподіваюсь, мої розкидані речі їй не дуже заважають…