Передплатити Підтримати

«Золоте» слово Ольги Харлан

У Львові триває фехтувальний турнір пам’яті Вадима Андрієвського

На доріжках спортивного комплексу Львівського університету фізкультури найсильніші фехтувальники країни вшановують пам’ять Вадима Андрієвського, наставника чемпіонів світу та призерів ігор Олімпіад, засновника львівської школи фехтування. У перший день змагань, який має статус Кубка України і є одним з етапів відбору до збірної команди, клинки схрестили шаблісти й шаблістки. За подіями на доріжці з особливим зацікавленням спостерігали двоє дітей: п’ятирічна дівчинка і її маленький брат наперекір усім заборонам дорослих намагалися бути якомога ближче до епіцентру фехтувальних подій. Це голос крові: Ксенія і Максим — правнуки Вадима Андрієвського. “Чи будуть вони фехтувати, прогнозувати рано, — перехоплює дітей біля самої доріжки Олександра Андрієвська. — Але уже з пелюшок було видно: характер у них ще той, бойовий...”.

Харлан помилок не пробачає

У півфіналі жіночого турніру шаблісток перед лідером світового рейтингу Ольгою Харлан не встояла молода зірочка українського фехтування Олена Кравацька, яка тиждень тому у французькому Орлеані уперше в кар’єрі стала призеркою етапу Кубка світу. На початку поєдинку провівши три добротні атаки, одеситка виявилася не готовою до потужної відповіді опонентки — 4:15. “Те, що сталося в Орлеані, стало для мене повною несподіванкою. Пробитися до квартету призерів хочеться завжди, та ось втілити бажане у дійсність вдалося уперше, — розповіла Олена Кравацька. — Того дня мені вдавалося практично усе. Навіть коли я віддавала суперницям початок двобою, згаяне наздоганяла швидко. А ось щоб фехтувати на рівних з Харлан, для початку потрібно більше тренуватися. Я розпочала свій третій сезон серед дорослих. Тож слід запастися терпінням, збільшити фізичні навантаження, а також розширити арсенал дій. У колі дорослих на юніорських прийомах перемагати нереально. На цьому турнірі я не зуміла дати Ользі бій: декілька фраз, які арбітр присудив на її користь, видалися мені суперечливими. І руки якось самі опустилися...”.

А ось на сусідній доріжці пристрасті не вщухали до останніх секунд. Олімпійська чемпіонка Пекіна-2008 Ольга Жовнір на характері вивела з подальшої гри свою давню подругу по команді Галину Пундик (15:13). Але у наступному колі не змогла наздогнати свою молодшу колегу з нетішинської школи фехтування Аліну Комащук (12:15). У фіналі Комащук на якийсь момент зуміла затьмарити саму Харлан: їй одній вдавалося віртуозними контратаками зупиняти наступ миколаївської шаблістки, обігрувати титуловану суперницю у ближньому двобої і завершувати безкінечну гру зброєю на свою користь. Такий супротив дозволив якнайкраще розкритися і Харлан. Досвідченій підопічній Артема Скорохода останнє слово у цьому видовищному діалозі вдалося залишити за собою — 15:13.

“Мабуть, я ще не готова до таких перемог, — ніяково посміхнулася Аліна Комащук. — Мені забракло сконцентрованості і фізичної готовності, якраз того, чим так славиться Ольга. Перевершити її у цьому аспекті вкрай складно. Щоб перемогти Харлан, фехтувати потрібно на повну, вона помилок не пробачає. Хоча цього разу мені вдалося немало. Ось даєш суперниці вдарити по твоїй шаблі, їй здається, що вона так добре розпочала атаку, а тут ти виринаєш нізвідки і наносиш свій удар. Я програла, але тим не менш задоволена, як складався наш поєдинок. Ми показали дуже цікаву гру. Така поразка — це хороший досвід, який лише додає сил, щоб удосконалюватися і йти до нових вершин. На етапі Кубка світу в Орлеані я фехтувала просто жахливо, і, як наслідок, залишилася за межами 1/64 фіналу. Ніяк не могла налаштуватися на боротьбу. Поряд не було тренера, тож нікому було наказати мені не робити дурниць. Ми працюємо разом ось уже 12 років, Валерій Штурбабін завжди був поряд, але тепер доводиться бути самостійною. Для мене цей кубковий провал став сильним стресом. Тож на наступному старті, у Львові, я хотіла довести собі, що насправді я можу фехтувати”.

“У мене все гаразд. Незважаючи на те, що після чемпіонату світу було надто мало часу на відпочинок, — розповіла Ольга Харлан. — Зазвичай сезон у нас починається у січні. Але тепер початок кубкової боротьби перенесли на листопад. На жаль, ми змушені були пропустити перший старт: у такий скрутний час нас не могли відрядити до Венесуели. Та ось бойову практику дещо надолужили у Львові. Тепер готуватимемося до Гран-Прі Нью-Йорка. Сподіваюся, ще кілька турнірів, і мені вдасться віднайти своє фехтування”.

І один у полі Ягодка

У турнірі шаблістів уже традиційно домінував Андрій Ягодка. Одесит розбив захист титулованого Олега Штурбабіна (15:9) і Дмитра Пундика (15:13), а у фіналі проти одного з найперспективніших юніорів країни Костянтина Воронова поставив “золоту” крапку (15:11). “На турнірі пам’яті Андрієвського перемагаю уже чотири роки поспіль. Саме у Львові на змаганнях всеукраїнського рівня почалася серія моїх перемог. Тому я так люблю повертатися до вашого міста, — зізнався Андрій Ягодка. — Найскладнішим поєдинком була чвертьфінальна зустріч, я вихопив перемогу в останній момент, перемігши з різницею в один удар. Але навіть коли збоку здається, що я перемагаю легко й невимушено, не варто вірити таким відчуттям. Перемога без великих зусиль в руки не дається ніколи”. У липні Ягодка представлятиме Україну на І Європейських іграх у Баку. “Жаль, що ми з хлопцями не пробилися на ці Ігри командою. Для мене командна медаль учетверо дорожча за особисту. Та команда не залишить мене: друзі по збірній допомагатимуть мені готуватися до Європейських ігор”.