Високий Замок ::: В одному «Подиху» злилися Табаков і Киричук, Левицький і Ясінська...

У нічному клубі “Пікассо” для VIP-тусівки презентували півгодинне музично-театралізоване шоу під інтригуючою назвою «Подих». Це на сто відсотків україномовний продукт. Ідея й реалізація “клубного мюзиклу” належить львівському балету Madrin, який у такий творчий спосіб вирішив відсвяткувати своє п’ятиріччя. А підважили молодий танцювальний колектив найяскравіші зірки міста Лева, яких вдалося задіяти у шоу. В одному проекті об’єдналися потужні голоси переможців телепроекту “Шанс” Павла Табакова та Олесі Киричук, представника України на юрмальському пісенному конкурсі “Нова хвиля-2009” Владіслава Левицького і учасниці телепроекту “Американський Шанс” Людмили Ясінської. Широкий глядач матиме змогу оцінити творчий потенціал львівського шоу-бізнесу через два тижні. Згодом творці шоу планують показувати його раз або двічі на місяць. Причому не тільки у Львові, а й в інших містах України.

Тема мюзиклу “Подих” – стара як світ: він, вона і їхнє кохання. Він – митець: композитор, художник, письменник, - який пише історію про найсвітліше і найсокровенніше почуття. У ролі митця – актор Національного драматичного театру ім. М. Заньковецької Юрій Хвостенко. Його натхнення – янголятко, яке усе кружляє довкола (танцівниця балету Madrin Олександра Глухова). Водночас глядачі спостерігають за другою сюжетною лінією – тією історією кохання, яку пише митець. У 30 хвилин постановники шоу (керівник балету Madrin Марина Васільєва, яка виконує й одну із головних ролей у шоу, і учасниця балету, хореограф Людмила Савіна) спробували музично-танцювальними засобами втиснути усе: від флірту - до розлуки.

Із зірок першим у шоу засвітився Павло Табаков, пісня якого “Янголя”, за словами Марини Васільєвої, й надихнула балет на створення мюзиклу. Співакові дісталася роль диригента – у білих рукавичках він диригував уявним оркестром, у який перевтілилися танцюристи. А далі були запальні “Шури-мури” від Людмили Ясінської: “Хочу шури-мури аж до крепатури…”. Співачка, до речі, у мюзиклі не тільки співала – їй дісталася й одна із ролей – спокусниці-розлучниці. Наступні два номери балет поставив на хіти “Плачу Єремії” та “ТіКу”: на чуттєвій до краю пісні “Коли до губ твоїх лишається півподиху...” головні герої передали трепет почуттів, а сумний “Апрєль” допоміг їм внести у сюжет момент розчарування... Рок-балада у виконанні Олесі Киричук “Ти прийшов” додала мюзиклу трагізму. Далі було “Море зайвих слів” від Владіслава Левицького, під яке головні герої в інтимній обстановці, за столиком на двох, помирилися. А на фінал – драматичне “Янголя” від Павла Табакова: до митця повернулося натхнення, а янголя втратило крила... Символічною післямовою до шоу стала оптимістична пісня Левицького “Кохання є”.

Зал (а серед перших глядачів мюзиклу “Подих” були співачки Андріана, Zоряна, Олена Корнєєва, співаки Остап та Maximus, гурт «Мері», керівник модерн-балету “Акверіас” Оксана Лань, керівник балету “Сіріус” Данило Дерега, мама співачки Руслани Ніна Аркадіївна...) аплодував балету Madrin і його зірковим героям стоячи. А ведучий Назар Бійчук перейменував балет Madrin у «театр танцю”. Згодом у неформальному спілкуванні усі гості в один голос нарікали на... фонограму. Як з’ясувалося, співати “на живо” голосистим виконавцям завадив мінімальний бюджет постановки, в якому забракло коштів для рядка “Якісне звукорежисерське забезпечення”... “Ми сіли і підрахували, у скільки обійшлася б належна постановка такого мюзиклу, - каже співак Павло Табаков. – Вийшло – мільйон гривень. На жаль, такі кошти вкласти у шоу за нинішніх умов нереально. А ще більш нереально - повернути їх. В Україні ж немає культури ходити на подібні дійства. Варто лише згадати провальний мюзикл “Екватор” Олександра Злотника. Та й “Біла ворона” йде у Києві із перемінним успіхом...”.

Коментар для «ВЗ»

Оксана ЛАНЬ, керівник модерн-балету “Акверіас”

Мені сподобалися акробатична група, диригування Павла Табакова, форма подання матеріалу і те, як постановники шоу вдало використали простір клубу. Набагато більше того, що мені не сподобалося... Сюжет – занадто банальний і поверхневий. Таку тему беруть чи не всі молоді режисери. І це – їхня помилка. Потрібно краще і глибше знати не тільки літературу, а й те, що діється навколо нас. Крім того, я проти тексту ведучого на початку, проти фонового монологу героїні, з якого нічого не було зрозуміло... І головна моя порада молодим режисерам – робіть те, що вмієте. Гарно танцюєте – танцюйте. Гарно співаєте – співайте. Іншими словами: я за те, щоб до таких постановок залучати професіоналів. Професійні співаки у “Подиху” виглядали гармонійно.

Для такого колективу-початківця, як балет Madrin, це велика робота. Іспит вони склали - на наступний курс переведені... Але на кожну таку виставу потрібно створити ще 15. І тут найважливіше, щоб та 15-та вистава була. Такі театралізовані дійства в Україні потрібно розвивати.

Фото Станіслава ІЛЬКІВА, myrelax.com.ua

На фото: Павло Табаков надихнув творців мюзиклу “Подих”. У ролі Янголяти - Олександра Глухова.