RSS
АРХІВ :: Політика
Не знаючи броду, лізуть у водуКоаліція імені Януковича?
У Центрвиборчкомі ще не встигли оголосити попередні результати другого туру президентських виборів, як у «Регіонах» заговорили про перекроювання парламентської коаліції під себе. Чого, мовляв, тягнути: почнемо переговори вже цього парламентського тижня. «Регіонал» Нестор Шуфрич навіть прогнозами поділився, кого «Регіони» схилятимуть до «співмешкання» у новому форматі коаліції. Блок Литвина – раз, «НУ-НС» – два… Та чи дійде від розмов до діла? Чи не зарано «регіонали» взялися приміряти на себе коаліційний костюм?
Якою б кульгавою не була нинішня коаліція у Верховній Раді, але вона все ще залишається. І поховати її не так- то й легко. Якби долю коаліції вирішували депутати, а не фракції, шансів прискорити кончину було б більше. Переманити (звісно ж, не за дякую) навіть десятьох коаліціонерів легше, ніж забезпечити більшість у «чужій» фракції для ухвалення рішення про вихід з коаліції і входження до нової. Навіть якщо припустити, що з фракцією Литвина у «регіоналів» проблем не буде, і її стараннями вдасться розвалити нинішню коаліцію, оформити нову більшість без участі «НУ-НС» нереально (навіть у компанії з комуністами 226 голосів не набереться). А для входження фракції «НУ-НС» у нову коаліцію знадобиться благословення щонайменше 37 «нунсівців». Групи Балоги не вистачить. А щодо кириленківської «За Україну!» думки експертів розходяться. Одні вважають, що ця депутатська група може посприяти «Регіонам» в обмін на кадровий (і не лише) куш. Інші кажуть, що «заукраїнці» навряд чи погодяться на таку гру, розуміючи, що союз з Януковичем поставить хрест на їхньому і без того хиткому політичному майбутті…
З «литвинівцями» ситуація теж неоднозначна (про це – у коментарях до теми). Хоча спікер словесно і відхрестився від участі у коаліційних переговорах, передвиборчі голосування його фракції в унісон з «Регіонами» викликають чимало запитань.
Коментарі для «ВЗ»
«Запекла боротьба точиться не лише за результати виборів, а й у середовищі Партії регіонів»
Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат (позафракційний)
- У разі підтвердження перемоги Віктора Януковича найбільш перспективний варіант для нього – створення коаліції з «Нашою Україною». Але не виключений і варіант коаліції з БЮТ. За такого розкладу, Юлія Тимошенко залишається прем’єром, робляться певні корективи у Кабміні (є вакантне місце міністра фінансів, може звільнитися крісло міністра економіки і ще кілька), і відбувається кадрове розбавляння уряду «регіоналами». Але у цьому разі основні бізнес-еліти Партії регіонів не отримують нічого, фактично залишаються без корита. Бачили, якою жорсткою була реакція Бориса Колесникова, який ще у день виборів заявив про те, що, мовляв, уже завтра робитимемо усе, аби знищити діючий уряд? Запекла боротьба зараз точиться не лише за результати виборів, а й у середовищі Партії регіонів – між основними бізнесовими і політичними елітами. Як далі розвиватиметься ситуація, зокрема й у Верховній Раді, вирішуватиметься на вулиці Липській (у штабі Партії регіонів) у результаті внутрішньої боротьби. А боротьба там буде на смерть. Думаю, методика Колесникова буде реалізована (він вміє пробивати свої методи на рівні фракції). Буде спроба проголосувати за недовіру уряду. Що далі, спрогнозувати важко… Кириленківська група «За Україну!», по-моєму, веде серйозні торги. Йдеться про дуже великі гроші, і, можливо, посаду прем’єра для їхнього представника, якщо вдасться створити нову коаліцію. У прем’єрське крісло дуже хоче В’ячеслав Кириленко (ходять такі розмови). Але ймовірніше, що за такого розвитку подій Віктор Ющенко наполягатиме на іншій кандидатурі – наприклад, Юрія Єханурова.
- Але навіть якщо «Регіонам» і вдасться відправити Тимошенко у відставку, уряд все одно залишиться – в.о.?
- Далі може бути сценарій «по бєспрєдєлу». Я кажу про варіант призначення так званого технічного прем’єра. Такий план уже розробляли в Ющенка наприкінці 2008 року. Президент видає два неконституційні укази – про відставку прем’єра і про призначення на його місце в.о., когось не з діючого складу уряду (тоді йшлося про «регіонала» Юрія Бойка). Спроба така, очевидно, буде. Але мені видається, що, як і минулого разу, шансів реалізувати її мало.
- У «регіонівському» списку потенційних прем’єрів називають Бориса Колесникова і Миколу Азарова…
- Це малоймовірно, що у прем’єрське крісло може сісти хтось із «Регіонів». У Азарова шанси нульові. Якби формат «Регіони» – Блок Литвина – КПУ давав 226 голосів, і можна було б створити коаліцію, ця кандидатура була б реальною. Литвин залишився б спікером, комуністам віддали б кілька міністерських посад… А так: в якому ще форматі Азаров може стати прем’єром, хто за нього проголосує? По-перше, хто буде голосувати за повалення діючого уряду, якщо скажуть, що це робиться під Азарова? «Нашоукраїнці» на це не підуть… Азаров – надто одіозна постать. За підтримку треба великі гроші платити. В Азарова їх немає. Навіть як і є, він не дасть. А вкладати у нього сотні мільйонів ніхто не буде. Якщо ж припустити союз «Регіонів» з БЮТ, Азарову тим більше нічого не світить (хіба що якесь міністерське крісло). Розмови про кандидатуру Колесникова – швидше технологічний хід: аби придушити азаровські настрої, і головне тих, хто хоче створювати коаліцію з БЮТ (для Колесникова найкращим був би варіант об’єднання з «Нашою Україною»). Наскільки я розумію, Колесников не бачить себе прем’єром, та й можливості у нього немає…
- Який найприйнятніший варіант поведінки у нинішній ситуації для Володимира Литвина?
- Останнім часом Литвин почав робити кроки, які наштовхують на думку, що він втратив інстинкт самозбереження. Похід на президентські вибори, якась незрозуміла виборча кампанія... Усе це дало зворотний для нього результат. Але він з упевненістю самогубці далі рухається у тому ж напрямку. Голосування фракції у Верховній Раді, поведінка Литвина насторожують. Або він втратив відчуття самозбереження, або на нього мають такий компромат, і так його душать… Недарма ж під ці вибори «спіймали» Пукача. Щось там, очевидно, крутиться. Таке враження, що Пукача взяли, аби шантажувати спікера, від якого багато що залежить… Не знаю, як у цій ситуації поведеться Литвин. Іти на розвал коаліції – це великий ризик, що буде розпуск парламенту (у наступну Верховну Раду «литвинівці» не проходять). Сподіватися, що фракцію візьмуть у нову коаліцію з «Регіонами»?.. «Литвинівці» не потрібні в іншій коаліції – ні з «Нашою Україною», ні з БЮТ (посада спікера знадобиться для торгів). Єдиний логічний шлях для Литвина – триматися за існування нинішньої коаліції і не допускати її розвалу. Але поведінка спікера останнім часом не вписується у цю логіку.
«Якщо б «Регіонам» і БЮТ було настільки просто домовитися, вони б уже давно це зробили»
Юлія ТИЩЕНКО, аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень
- Можливі два сценарії розвитку подій. Перший: Юлія Тимошенко оскаржить результати виборів, і тоді ситуація зависне. До її розв’язання у суді будь-які тілорухи у Верховній Раді не матимуть перспективи. Звичайно, будуть намагання переформатувати коаліцію. Але навряд чи вони будуть успішними у цей напружений «судовий» період… Виникає питання: чи набереться голосів у «НУ-НС», аби можна було переформатувати коаліцію? З «литвинівцями» простіше, бо останні їхні голосування демонструють, що вони зараз більше орієнтовані на Януковича. Хоча це виглядає дивно, бо така поведінка - клин у нинішню коаліцію і у перебування Литвина на посаді Голови Верховної Ради… Другий сценарій – швидше з розряду фантастики: Тимошенко визнає перемогу Януковича, йде з посади прем’єра, і відбуваються процеси, пов’язані з формуванням нової коаліції і нового уряду. Це можливо, але не в Україні. Тому, швидше за все, буде клінчевий варіант.
- Але рано чи пізно має бути розв’язка…
- Невизначеність може тривати і місяць, і два. Судові процеси, можливо, супроводжуватимуться міні-майданами. Це не будуть майдани 2004 року, це буде щось інше. У такій ситуації важливо не допустити силових проявів чи провокацій… Якщо судові рішення будуть не на користь Тимошенко, вона все одно залишатиметься прем’єром. Це може тривати і до літа.
- А розмови про дострокові парламентські вибори у травні?
- Тут теж не все так просто. По-перше, мають бути підстави для їх проведення. По-друге, політична воля. Якщо такі вибори і відбудуться, то, швидше за все, наприкінці року, а не у травні, одночасно з місцевими. До травня не встигнуть. Зараз лютий, а на підготовку до виборів потрібно два-три місяці.
- Після президентських виборів домовленості між «Регіонами» і БЮТ можливі?
- І у Партії регіонів, і в БЮТ є різні бізнес-групи. На цьому етапі вони не домовляться. Окремі представники можуть узгодити певні позиції. Але це не будуть глобальні домовленості між політичними силами. У фінансово-промислових груп з «Регіонів» зараз величезна спокуса взяти якнайбільше, за принципом: переможець отримує все. А далі – можна і домовлятися з якихось своїх економічних, бізнесових позицій… Якщо б «Регіонам» і БЮТ було настільки просто домовитися, вони б уже давно це зробили. Ще рік тому, коли намагалися переписати Конституцію.
- Хто б не став президентом, спроби «оновити» Основний Закон, очевидно, продовжуватимуться? Комусь здасться, що президентських повноважень замало…
- Не думаю, що хтось, крім «Регіонів», буде зацікавлений у сильному президентові Януковичу. Ні Тимошенко, ні «Наша Україна»… Тому питання, чи вистачить голосів для зміни Конституції, залишається. Як і те, якими будуть ці зміни. Хтось намагатиметься посилити президентські повноваження, а хтось, навпаки, братиме парламентський крен…
Новини RedTram
