АРХІВ :: Актуально
20.11.2009
Дивіться, хто прийшов!

Першим президентом ЄС став бельгієць

Фото ЕПА
Ігор ТИМОЦЬ
А зовнішньою політикою Євросоюзу завідуватиме британка
Першим президентом ЄС став бельгієць

На саміті голів держав і урядів ЄС у Брюсселі бельгійського прем’єра Германа Ван Ромпея на 2,5 року обрали президентом ЄС. Спочатку його кандидатуру підтримали Франція і Німеччина, пізніше - Велика Британія. Також у Брюсселі обрали фактичного голову МЗС ЄС. Високим представником Євросоюзу із зовнішньої політики і безпеки стала 53-річний єврокомісар з торгівлі, британська баронеса Кетрін Ештон. Вона автоматично увійде до нового складу Єврокомісії 2009-2014 років у ранзі першого заступника її голови Жозе Мануеля Баррозу.

Поява посад президента і фактичного міністра закордонних справ ЄС - одне з нововведень Лісабонської угоди, яка набуде чинності 1 грудня. Президент ЄС головуватиме на засіданнях Ради ЄС (посередник без права голосу під час обговорення проблемних питань) та представлятиме Євросоюз на найвищому рівні на зовнішньополітичній арені. Ромпей вступить на цю посаду 1 січня 2010 року.

Новообраний президент ЄС назвав своїми пріоритетними завданнями боротьбу з потеплінням клімату і реалізацію Лісабонської стратегії. “Я не добивався цієї посади і не боровся за неї, проте приймаю її з ентузіазмом”, - сказав Ромпей. Перший президент ЄС заявив про намір продовжити розширення Євросоюзу. Під час свого урочистого виступу він, бажаючи показати, що є президентом усіх європейців, кілька разів переходив з однієї мови на іншу - почав промову французькою, а продовжив англійською, з якої перейшов на рідну голландську. “Ми живемо в складний період. Фінансова криза загрожує нашому бюджету, кліматична - нашому виживанню. Ми живемо у період кризи довіри”, - сказав Ромпей. Він назвав одним із головних пріоритетів підготовку до грудневої конференції ООН з питань клімату в Копенгагені.

“Кожна країна ЄС має свою історію і культуру. Культурне розмаїття Європи - її багатство, а наша сила - в єдності. Поганий той компроміс, в якому є переможені. На посту президента я уважно слухатиму всіх партнерів і сприятиму ухваленню істинно європейських рішень. Головна перевага Лісабонської угоди в тому, що відтепер замість змінного кожні півроку голови Ради ЄС з’явиться постійний президент Євросоюзу, який постійно працюватиме з нашими партнерами в США, РФ чи КНР”, - розповів Ромпей.


Довідка «ВЗ»

Герман Ван Ромпей народився у 1947 році в Брюсселі. Перед тим, як піти у політику, він три роки працював у Центробанку Бельгії. У 1975 році став членом уряду прем’єра Лео Тіндеманса. Тривалий час Ромпей займався політичними та економічними дослідженнями, викладав у вишах Бельгії. 1978 року він увійшов до бюро партії CVP, яку очолював з 1988-го по 1993 р. Сьогодні партія називається CD&V (Фламандські християнські демократи). У 1993-1999 роках - міністр фінансів Бельгії. Йому вдалося суттєво скоротити державний борг королівства. У липні 2007 року Ромпея обрали головою Палати представників (нижня палата парламенту Бельгії), а в грудні 2008 року він став 48-м бельгійським прем’єр-міністром. Перший президент ЄС є автором шести книг. Йому належить фраза про те, що Туреччина, яка має статус країни-кандидата в члени ЄС, “не є частиною Європи” і ніколи нею не стане...

Коментар для «ВЗ»

Михайло ПАШКОВ, експерт міжнародних програм Центру Разумкова

Створення посади президента ЄС та обрання конкретної особи на цю посаду збільшує мобільність і оперативність роботи Євросоюзу. Брюссель говоритиме тепер одним голосом. Реформи Лісабонської угоди спрощують процеси прийняття рішень. Із впровадженням угоди діалог Україна-ЄС стане інтенсивнішим, прагматичнішим, чіткішим і більше спрямованим на вирішення конкретних завдань. Зокрема, таких важливих для нас, як прийняття Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі між Україною і ЄС. Для України це принципово важливо.


На фото: Герман Ван Ромпей і Кетрін Ештон.

Новини RedTram
Завантаження...
Новини
Новинивід InternetUA
Загрузка...
робота львів
Пошук на сайті
Опитування
Чим закінчиться політична «війнушка» в Україні?
Розвалом коаліції і створенням нової.
Достроковими парламентськими виборами.
Достроковими президентськими виборами.
Черговим Майданом.
Великим перемир’ям (між Президентом і прем’єром).
Та де там закінчиться!