Юстейн ҐОРДЕР: «Через 200 років людство може зникнути...»
До України письменник-філософ завітав уперше. Після триденного знайомства із нашою країною він заявив: «Тепер знаю про Україну у 1000 разів більше, ніж два дні тому». До приїзду Юстейна Ґордера на Форум видавництво “Літопис” (Львів) першим у світі підготувало переклад нової книги письменника «Замок в Піренеях” (переклад з норвезької - Наталки Іваничук). Кореспондент “ВЗ” поспілкувалася із автором бестселерів особисто.
- Радий, що відвідав Україну саме зараз, а не двадцять років тому, - розповідав Юстейн Ґордер “ВЗ”. – Тоді побачив би зовсім інше обличчя України... Для мене ж важливо, що країна є незалежною, самостійною. На усьому східноєвропейському просторі зараз відбуваються ментальні зміни. Наприклад, Польщу я вперше відвідав у 1986 році. А коли приїхав у цю країну через десять років, побачив у ній зовсім інших людей. Вони більше не дивилися собі під ноги, а дивилися вгору і один на одного. Таким перемінам я зрадів.
- З якими думками ви їхали до України?
- Я був багато разів у Польщі, Чехії, інших країнах Східної Європи. Тому, збираючись до України, думав, що ця країна схожа на уже знайомі мені східноєвропейські країни. І вона таки трохи схожа на них. Хоча українська економіка менш розвинена, ніж, скажімо, у Чехії.
- Усе ж, що спонукало вас прийняти запрошення на український книжковий ярмарок?
- Мене не вперше запрошували. Та цього року отримав листа від свого перекладача, з якого дізнався, що українською вийшла уже п’ята моя книжка. Тож вирішив: повинен поїхати.
- Ви цікавилися при цьому, які тиражі ваших книг в Україні? Порівняно з іншими країнами ми у цьому пасемо задніх...
- Ніколи не знаю кількості своїх читачів. Для мене важливо знати, що люди читають мої книжки. Під час зустрічей з українцями у Києві та Львові у мене склалося враження, що кожен прочитав по кілька моїх книжок. Знаю, що загалом в Україні небагато читають. Але яке ж чудове це свято книги – Львівський книжковий ярмарок.
- Чи орієнтуєтеся хоч трішки в українському літературному процесі? Можливо, спілкувалися з нашими письменниками?
- На жаль, до приїзду в Україну я не зустрічав жодного українського письменника. Хоча читав і про історію України, і про український літературний процес, про зародження вашої літератури. А от творів ваших письменників поки що не читав. На жаль. Сподіваюся, в Норвегії почнуть перекладати українську літературу. Не знаю, може, такі переклади уже й є. Повернуся додому – поцікавлюся.
- Українське суспільство – вкрай заполітизоване. Культурна еліта у нашій країні відіграє чи не останню роль. У Норвегії письменники, митці, науковці впливають на державну політику?
- Наша культурна еліта має серйозний вплив на політичну еліту Норвегії. Ми, інтелектуали, письменники, навіть більше впливаємо на якісь конкретні політичні рішення, аніж на життя пересічних громадян.
- У рамках Форуму видавців відбулася дискусія інтелектуалів на неоднозначну тему “Чи потрібна європейцям свобода?”. Як би ви відповіли на це запитання?
- Звичайно, свобо да потрібна! Найбільша подія ХХ ст. – проголошення Загальної декларації прав людини. Хоча у ХХІ ст. маємо зовсім інші виклики. Тому людина повинна задуматися не лише над своїми правами, а й над обов’язками. Людство потребує уже нової декларації – прав і обов’язків людини.
- Ваш літературний “коник” – філософія. Як розвиватиметься філософська думка ХХІ ст.?
- Знаю, в якому напрямку повинна розвиватися філософія. Найважливіше питання – збереження життя на землі, екологічних умов для життя. Адже через 200 років людство може взагалі зникнути...
- Життя з кожним роком стає усе швидшим. Цьому сприяє неймовірно стрімкий розвиток інформаційних технологій. Ви поспішаєте жити? Ви встигаєте жити?
- Втекти від швидкого життя мені дозволяє те, що живу за містом. П’ять хвилин – й опиняюся у лісі. Можу проводити там години, дні, не зустрічаючись із жодною душею...
- Як виглядає ваш звичайний день?
- Буває, цілими днями тільки те й роблю, що пишу, не встаючи із крісла. А буває, ось так, як нині, на цьому книжковому ярмарку, спілкуюся із журналістами, читачами, підписую свої книжки...
Довідка «ВЗ»
Юстейн Ґордер народився 8 серпня 1952 року в Осло в сім’ї вчителів. Закінчив університет Осло, де вивчав літературу, філософію й теологію. Працював над укладанням підручників з філософії та богослов’я. Перша художня книжка Ґордера - “Діагноз та інші оповідання” (1986 р.). Популярність письменникові приніс роман про історію філософії “Світ Софії” (1991 р.). Книжка кілька років поспіль була бестселером №1 у Європі. Роман перекладено у 53 країнах світу. Понад 30 мільйонів читачів придбали “Світ Софії”. За мотивами книжки знято фільм. Юстейн Ґордер – лауреат багатьох престижних міжнародних літературних премій.
Фото автора


