Україно-швейцарський «Культпохід 2х2»
“Зеленим”, тобто останнім, читанням завершився у Львівському театрі ім. Л. Курбаса “Культпохід 2х2” поетичного квартету – українських літераторів Юрія Андруховича та Сергія Жадана і швейцарських - Рафаеля Урвайдера і Педро Ленца. У такому складі письменники виступили також у Києві, Харкові та Івано-Франківську.
... Першому читати перед публікою, від якої, здавалося, приміщення театру от-от розійдеться по швах, Юрій Андрухович на правах ведучого надав можливість Рафаелю Урвайдеру. (Спеціально до туру Юрій Андрухович та Сергій Жадан підготували переклади творів гостей, тож для української публіки це перше знайомство із творчістю Рафаеля Урвайдера і Педро Ленца). “Я написав багато інтимної лірики, але Андрухович переклав вірші про любов іншу… до міцноалкогольних напоїв”, - зазначив з усмішкою Урвайдер і зачитав цикл віршів “Автоспроби” про “Горілку”, “Віскі”, “Джин”, “Ром”, “Текілу”, “Абсент”, “Коньяк”… А згодом, зачитуючи кілька віршів зі “Щоденника”, розчулений теплим прийомом публіки, зізнався, що “коли помре, хотів би знову народитися українським письменником”.
І українські поети запрезентували глядачам щось нове. Юрій Андрухович зачитав кілька віршів, які у майбутньому можуть стати своєрідною енциклопедією 111 міст, у яких йому доводилося бувати: “Мінськ-2000”, “Гамбург-2004”, “Єнакієве-2007”…
Педро Ленц (“дон Педро”, як його величає Андрухович) - “величної висоти чоловік”, “худезний і демонезний” - читав вірші про життєві історії простих людей, таких різних і однакових водночас, німецькою та шведсько-німецькою мовою, яку, за його словами, неможливо вивчити, бо це - “спадкова хвороба”… Також представив фрагмент прозового монологу “Друг посеред ночі”.
Дотягнутися після височезного швейцарця до мікрофона Жаданові було нелегко. Проте втримати публіку на тій самій хвилі йому вдалося з піврядка. Сергій зачитав нові речі із циклу “Лесбійки”, що увійшов до останньої книжки “Лілі Марлен”, кілька віршів з “Ефіопії” та “історію, що трапилася якось із китайцями…”. Взамін отримуючи гарячі оплески вдячної публіки та вигуки “на біс!”…


