«Королю інструментів» – органу – зазирнули в серце
майстерного володіння інструментом
Це дійство має прозаїчну назву - “візуалізація”. Екран на сцені збільшує те, що глядачеві не дуже добре видно. А що видно тим, хто прийшов на концерт органіста? Хіба що його спину...
Звичайно, головне в концерті - музика. Бах і Мессіан, Боельман і Сібеліус знайшли в особі Ірени Цайтц (Швейцарія - Україна) - органістки ґрунтовної школи, європейського та заокеанського досвіду - вдумливого, проникливого інтерпретатора. А завдяки візуалізації слухачі, спостерігаючи за екраном, ніби зазирнули туди, куди не сягає око на звичайному органному концерті, - в самісіньке серце величного короля інструментів: його потрійну клавіатуру (як вправно бігають по ній пальці!) і складну систему педалей, де натисками ніг народжуються наймогутніші органні громи і блискавки. А найвразливішим було екранне видовище тоді, коли у суперскладній “Воломіні” угорського композитора Д. Ліґеті виконавиця досягала граничного насичення звуку, опановуючи клавіатуру не лише пальцями, а й ліктями, а педалі - одночасним по них рухом обох ніг. Недаремно перед виконанням цього твору композитора-громовержця слухачів було попереджено: малим дітям та вагітним жінкам бажано було б із залу тимчасово вийти...
Фото автора
На фото: На “візуалізованій” сцені Львівського будинку органної та камерної музики - Ірена Цайтц у програмі “Європейська класика”.


