«Безтілесні коханці» – відеопоезія Сливинського
Того вечора все сприяло якнайкращому «засвоєнню» поезії Сливинського: приємна напівтемрява театру «Воскресіння», музичний супровід, автором якого став Роман Бліхарський, та слайд-шоу із фільму Наталії Ільчук. «М’яч у пітьмі» писався протягом близько чотирьох років і, за словами автора, «нагадує пакет із листами, альбом, але разом із тим є повноцінною поетичною збіркою. Майже кожен із віршів комусь присвячений і з кимось веде діалог». На думку Остапа Сливинського, вірші – найдосконаліша форма звернення до іншої особи.
Другою частиною презентації був кінопоказ. Фільм «Безтілесні коханці» має прямий стосунок до творчості Сливинського, адже знятий за її мотивами. «Це – перший фільм з великого проекту “Поезія в кінематографі”. Плануємо цикл таких фільмів за поезією авторів”, – розповіла Наталія Ільчук. «Bodyless lovers» триває лише 18 хвилин, але кадри чудово передають настрій віршів поета. За словами авторки, фільм вийшов досить дивним. А причина цього в тому, що молодого режисера ніхто не ставив у рамки. Наталія Ільчук робила те, що приходило в голову. Результатом стала слайдова оповідь про двох людей, які живуть в різних світах і можуть зустрітись лише уві сні – позбавлені власної оболонки. «Ми є, поки відчуваємо один одного спинами», – написав в одному зі своїх віршів Остап Сливинський.
Анна КОЗЮТА
Фото автора
На фото: Остапа Сливинського після презентації атакували шанувальниці.


