Новий стиль у мистецтві – «ромізм»
- Рома, ваші роботи викликають усмішку, створюють настрій. Як називається жанр, у якому ви малюєте?
- Я дуже рада, що ви усміхнулися, розглядаючи мої роботи. Приємно дати глядачеві порцію позитиву. Говорячи про мій «вихід на світовий рівень», ви перебільшили. Скажу жартома: швидше ми з ним (зі світом) вийшли на одну хвилю. Щодо жанру я сама тривалий час не могла визначитись. Малювала і не думала. Знала тільки: гумор – це моє. Згодом довелось повірити людям з відповідною освітою і більшим досвідом, вони «віднесли» моє малювання до графіки. А після участі в першому Міжнародному сатиричному художньому конкурсі, все стало на своє місце: графіка - гумор, сатира.
Коли з жанром більш-менш вдалося розібратися, дійшла справа й до визначення стилю. Тут, мені видалось, все більш заплутано навіть для мистецтвознавців. Хоча я переконана, що малюю просто і ясно. Отож, щоб не ускладнювати життя ні собі, ні іншим, назвала свій стиль «ромізмом».
- Знаю, що серйозно займатися творчістю ви почали з двадцяти років, хоча навчались у школі з мистецьким нахилом. Бачили себе відомою художницею у майбутньому, чи мріяли займатися в житті чимось іншим?
- У двадцять я просто почала малювати від надміру емоцій і не задумувалась над тим, чи виглядає це серйозно. Для мене все було ясно: я малюю, бо не можу інакше. Звичайно, хотіла поділитися ще з кимось, окрім домашніх, побачити реакцію, почути думку. Довелось зачекати два роки, поки взяла участь у першій колективній виставці. Це, до речі, був Львів, потім Краків...
- Кого можете назвати своїми вчителями, наставниками? Хто допоміг у становленні як художника?
- Своїм вчителем назву вулицю і бурхливу юність (сміється. - Авт.). А якщо серйозно, то мені часто допомагали і порадою, і добрим словом. Художник Томаш Жезник з Польщі радив мені, які пензлі та фарби використовувати, фотограф Роберт Синькевич порадив взяти участь у міжнародному сатиричному конкурсі “Сатирикон”. Своїми наставниками можу назвати відомого українського скульптора, карикатуриста і графіка Олега Дергачова, Сергія Михалківа, Олександра Швеця. Багато спілкувалась з художниками Ольгою Войтович, Іваном Твердуном, Володимиром Стецулою, Олександром Савченком, з москвичами Лаймою Года та Петром Козловим.
- Виставка ваших робіт у Страсбурзі засвідчує інтерес до нашої країни за кордоном. Як українське мистецтво сприймають в Європі? На що там зараз попит?
- Думаю, я вас засмучу. Не кожен навіть знає, що є така країна - Україна. Ще менше мають уявлення, де саме вона розташована, хто ми. Смішно, але не раз у Європі мене приймали за циганку через ім’я Рома. Навіть у Києві моє ім’я є екзотичним.
Чесно, я не знаю як сприймають українське мистецтво в Європі і що їм потрібно. Мені здається, світові байдуже, звідки ти, лише б ти його чимось зацікавив і розважив.
- Чи надихає вас Львів на творчість, створення нових робіт? Коли львів’яни побачать вашу виставку?
- Тепер я знаю, що Львів - найгарніше місто у світі. Хоч я знову його покинула (до переїзду в Київ Рома три роки жила у Польщі. - Авт.). Львів залишився у моїй крові. Його можна любити безмежно, але є за що й ненавидіти. Стільки всього переплелось в нашому місті: щирості і пихатості, краси і потворності, чарівності й банальності. Знаю, що для когось це звучатиме образливо, але від великої любові до свого рідного міста я кажу про те, що болить. Мої батьки, діди і прадіди жили у Львові: один прадід був скульптором, а другий - вчителем української мови та літератури.
Довідка «ВЗ»
Рома Ярощак народилась 1976 року у Львові. Навчалась у СШ №66 і СШ №21. Закінчила Українську академію друкарства. За фахом - редактор наукової, науково-популярної та інформаційної літератури. Працювала в інформагентствах, журналах та інтернет-виданнях.
Брала участь у міжнародних сатиричних виставках у Польщі, Хорватії, Іспанії, Голландії, Італії. Мала індивідуальні виставки - у Ченстохові (Польща), Києві, Страсбурзі (Франція).
Її роботи можна побачити в музеях, галереях і приватних колекціях України, Росії, Польщі, Німеччини, Швейцарії, Фінляндії, Австрії, Туреччини, Хорватії, Іспанії.
Розмовляла Тетяна РУДА.


