«Вишиванка — наш генетичний код»

Напередодні міжнародного дня вишиванки (святкують у третій четвер травня, цього року — 16 травня) у Львові відкрили музей вишиванки. Він постав у музейному комплексі «Порохова вежа». Упродовж двох тижнів там відкрито дві виставки. Одна з них — «Вишивана Україна», де в одній експозиції зібрані вишиванки всіх регіонів України разом з АР Крим. Це жіночі та чоловічі святкові сорочки, рушники на ікони.

Друга експозиція — «Скриня» про дванадцять взірців сорочок-буденок, адаптованих до сорочок сучасного крою та повсякденного носіння. Девіз унікальних виставок — «Нитки минулого — стежки майбутнього».

На відкриття прийшло багато поціновувачів вишиванок та мистецтва рукоділля. Чимало гостей — у сучасних вишиванках. Є такі, які були одягнені у старовинні вишиванки, які передаються з покоління в покоління. Вишиванки двох експозицій вражають кроєм та незвичними узорами. Це вишивка різних регіонів України, сорочки раритетні та рідкісні.

Як розповіла для «ВЗ» директорка департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОВА Ірина Гаврилюк, особливість виставки — розмаїття повсякденних вишиванок, зібраних з різних регіонів та майстерно відтворених у сучасних виробах. Зараз, в час війни, потрібно активніше пропагувати свої культурні коди та символи.

«Сьогодні вишиванка — унікальна річ, яка не ховається в скринях, а займає важливе місце в гардеробі кожного українця, — наголошує чиновниця. — Для когось це елемент краси, а для когось — спадок від прабабусь. І немає значення, чи це сорочка, чи крайка, чи кептарик чи старовинний дукач… Це наше минуле, наш генетичний код. Вишиванка символізує і несе в собі духовне багатство, високий символізм, традиційний зв’язок багатьох поколінь. Це наш національний оберіг, символ благополуччя і любові. Одягаючи вишиту сорочку, кожен з нас демонструє не тільки її красу й унікальність, але й засвідчує свою приналежність до своєї нації».