Процес звільнення окупованих територій може стати можливим лише політичним шляхом?
Слова словацького прем’єра Фіцо про розміщення військ партнерів на нашій території не мають викликати шаленого ажіотажу
Ця тема давно обговорюється у військовій та експертній спільноті Заходу, в політичній, до речі, також, хоча і непублічно. Я є великим фанатом такого підходу в принципі — не тільки стосовно військ, але й інфраструктури. Однак те, як зараз це обговорюється, ставить перед нами декілька непростих питань.
По-перше, ці війська можуть розміщуватися таким чином, щоб не створити враження прямої залученості Заходу до війни, а такого враження там дуже не хочуть, через загрозу ядерної ескалації. Тобто потрібно рішення про стале припинення вогню з усім необхідним «антуражем».
По-друге, якщо це рішення буде прийняте і реалізоване до повної деокупації, то це створить майже класичний «корейський» сценарій з присутністю сил по обидві сторони.
По-третє, умови безпеки для цих військ на нашій території передбачатимуть координацію з нашими союзниками всіх дій щодо території рф та, в разі незавершеної деокупації, також й окупованих територій.
Тобто звільнити окуповані території можна лише політичним шляхом.
І нарешті, по-четверте, це може стати своєрідним «лайтовим» варіантом НАТО для нас на невизначену перспективу і стати замінником справжнього НАТО.
Список непростих питань та викликів можна продовжити, водночас цей варіант дійсно надає нам реальні важелі, без яких ми не будемо почуватися в безпеці. В якийсь момент ми можемо постати перед дуже непростим вибором, і робити його буде потрібно свідомо, з детальним стратегічним аналізом всіх «плюсів» та «мінусів», звісно на фоні тих можливостей та умов, які в нас будуть.
